Справа № 752/5695/20
Провадження № 2/752/4788/20
іменем України
25.05.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування своєї позовної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що з 12 жовтня 2011 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016р. шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу донька проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. 23 жовтня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ј частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17.10.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що на даний час для належного утримання неповнолітньої доньки, якій виповнюється 8 років, аліментних виплат відповідача у розмірі ј частини, яка складає в грошовому еквіваленті 1 109,00 грн., недостатньо. Донька здобуває загальнообов'язкову державну освіту. Доньці необхідне додаткове індивідуальне навчання, канцелярське приладдя, книги, зошити, портфелі, шкільна форма та інший сезонний одяг.
За таких підстав, позивач просить суд:
- збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше одного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією згідно з чинним законодавством.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 35)
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
12 жовтня 2011 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якої є сторони у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 14)
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016р. шлюб між сторонами розірвано. (а.с. 15)
Позивач зазначає, що на даний час неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з нею. Відповідач проживає окремо, не приймає участі у вихованні доньки, не піклується про її здоров"я, фізичний та моральний розвиток, не надає матеріальної допомоги на її утримання.
Судовим наказом від 23 жовтня 2017 року постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 жовтня 2017 року і до досягнення дитини повноліття.(а.с. 16)
Звертаючись у суд з позовом про збільшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилається на те, що грошових коштів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, які вона отримує як аліменти на підставі судового рішення, недостатньо, у зв'язку з чим просить збільшити їх розмір до 1/3 частини.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 51 Конституції України тастатті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Жодних доказів зміни матеріального становища позивача чи відповідача порівняно із датою ухвалення рішення суду про стягнення аліментів (23 жовтня 2017 року) матеріали справи не містять.
Встановлено, що судовий наказ № 752/21302/17, виданий 18.12.2017 р. Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, алене менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17.10.2017 р. і до досягнення дитиною повноліття, знаходитьсяна примусовому виконанні Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідач ОСОБА_2 отримує дохід в ТОВ "Український папір", у зв"язку з чим постановою від 09.08.2018 р. державного виконавця звернено стягнення на доходи останнього. (а.с. 17)
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30 %).
Таким чином, зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
При розгляді даної категорії справ необхідно врахувати, що стягувані аліменти є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України), а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина третя статті 3 Конвенції).
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (статті 142, 181 СК України), у тому числі й на рівне утримання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
11 липня 2017 року Європейським судом з прав людини також було ухвалено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Разом з тим, збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів, як і не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів.
За таких підстав, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12-13, 77-81, 211, 228, 235, 258-259 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: