Справа № 752/20337/19
Провадження № 4-с/752/153/20
іменем України
18.05.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову щодо відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Костенко Олени Володимирівни, стягувач - ОСОБА_2 , -
у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд зі скаргою на постанову від 21.01.2020 року старшого державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Костенко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 61012722.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що 30.10.2019 року Голосіївським районним судом м. Києва був виданий судовий наказ № 2-н/752/465/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу/заробітку ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2019 р. і до досягнення дитиною повноліття. Постановою від 21.01.2020 року державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Костенко О.В. відкрито виконавче провадження № 61012722. Заявник зазначає, що 01.02.2020 року отримала вказану постанову про відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_1 вважає незаконними дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження, оскільки оскаржувана нею постанова не містить печатки відповідного відділу, зміст постанови не містить відомостей у який саме спосіб здійснюється перерахування аліментних сум, зокрема відсутній розрахунковий рахунок. Також заявник не отримала розрахунку заборгованості. Вказує про те, що згідно постанови стягувач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою також зареєстровані інші особи, тому, на думку заявника, стягувач зазначив неправдиві дані щодо свого місця проживання та дитини.
За таких підстав, заявник просить визнати незаконною та скасувати постанову від 21.01.2020 року державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 61012722.
02 03.2020 року Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслав відзив на скаргу. (а.с. 83) Державний виконавець заперечує проти задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки оскаржувана постанова містить обов"язкові реквізити, що того вимагає п. 7 розділу І Інструкції з примусового виконання рішень, адже виготовлена за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, що відповідає вимозі ч 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження". В постноаві від 21.01.2020 р. про відкриття виконавчого провадження відсутні реквізити розрахункового рахунку, відкритого в банку або в нішій фінансовій установі, оскільки Законом не передбачена така вимога. Про наявну заборгованість по сплаті адіментів боржник ОСОБА_1 була повідомлена листом, який був направлений на адресу, що вказана у виконавчому документі, разом з викликом з"явитися до відділу. Також зазнаає, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачений обов"язок виконавця перевіряти правдивість інформації щоло зазначеного місця проживання стягувача. Відсутність печатки на копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що була надіслана боржнику, не є підставою для визнання її незаконною та скасування.
В судове засідання заявник повторно не з"явилася та не забезпечила явку свого представника, хоча про дату, час і місце розгляду скарги була повідомлена судом.
Державний виконавець в судове засідання також не з"явився. У відзові просить відмовити в задоволенні скарги та розглянути скаргу без його участі.
Стягувач також повторно не з"явився в судове засідання та не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом.
Відповідно до частини 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби. приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 . Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , у розмірі ј частки доходу/заробітку ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття. (а.с. 28)
Постановою від 21 січня 2020 р. старшого державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Костенко О.В. відкрито виконавче провадження № 61012722 з примусового виконання вказаного судового наказу № 2-н/752/465/19 від 30.10.2019 р.(а.с. 59)
В той же день копія вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена до відома та виконання боржникові. (а. с. 76)
Звертаючись у суд зі скаргою, заявник посилається на те, що постанова від 21.01.2020 р. державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 61012722 не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮ України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, що порушує права та законні інтереси заявника.
Проте, суд не погоджується з доводами заявника, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності до розділу XVI Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ 02.04.2012 № 2832/5, виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4,5 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить поставу про відкриття виконавчого провадження, яка виготовлюється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.
Вбачається, що 21 січня 2020 року, керуючись вимогами ст. 4, 5 Закону УКраїни "Про виконавче провадження" сташим державним виконавцем Баришівського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Костенко О.В. винесено постанову № 61012722 про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ та заява про прийняття до виконання судового наказу відповідали вимогам чинного законодавства України.
Суд вважає, що оскаржувана постанова про відкритя виконавчого провадження містить обов"язкові реквізити, що того вимагає п. 7 розділу І Інструкції з примусового виконання рішень. Вбачається, що постанова виготовлена за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, що відповідає вимозі ч 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження". Містить ідентифікатор доступу до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження, що дає можливість перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, була доведена до відома сторін виконавчого провадження, надіслана адресатам рекомендованим поштовим відправлення. Відповідно до ч 1 ст 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Таким чином, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження та сама процедура відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Не можуть бути прийняті судом до уваги доводи заявника про те, що в постанові від 21.01.2020 р. про відкриття виконавчого провадження відсутні відомості про те, у якій саме спосіб здійснюється перерахування аліментних сум, зокрема відсутні реквізити розрахункового рахунку, відкритого в банку або в іншій фінансовій установі, оскільки Законом не передбачена така вимога до постанови про відкриття виконавчого провадження, натомість така вимога застосовується до заяви про примусове виконання рішення. В заяві про прийняття на виконання судового наказу про стягнення аліментів від 14.01.2020 вказаний як спосіб та порядок стягнення аліментів, так і зазначені банківські реквізити для подальшого перерахування стягнення аліментних сум. (а.с. 78)
Пунктом 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувану і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.
Вбачається, що про наявну заборгованість по сплаті аліментів боржник ОСОБА_1 була повідомлена листом, який був направлений на адресу, що вказаний в виконавчому документі, разом з викликом від 20.02.2020 № 3770, яким зобов'язано з'явитися до відділу. Тому доводи скаржниці з приводу недотримання розрахунку заборгованості є неправдивими. Варто зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцем не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої Законом. (а.с. 81)
У скарзі боржник ОСОБА_1 зазначає що, стягувач ОСОБА_2 зазначив неправдиві відомості щодо місця проживання та перебування, однак Законом України «Про виконавче провадження» не передбачений обов'язок виконавця перевіряти справедливість інформації щодо зазначеного місця проживання стягувача. Однак, з листа Служби у справах дітей та сімї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 100/09-3785 від 01.10.2019, що був поданий скаржницею у додатках до скарги, вбачається, що стягувач ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою, яка була вказана в заяві про прийняття на виконання судового наказу про стягнення аліментів, таким чином доводи скаржника є необґрунтованими. (а.с. 64)
В скарзі боржник ОСОБА_1 вказує на відсутність печатки на постанові від 21.01.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 61012722, однак відсутність печатки на копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що була надіслана боржнику виконавчого провадження, не є підставою для визнання її незаконною та скасування, оскільки процедура відкриття виконавчого провадження порушеною не була, виконавчий документ, що підлягає виконанню та сама заява про прийняття такого виконавчого документа до виконання відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 447 - 451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову щоо відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Костенко Олени Володимирівни, стягувач - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: