Справа № 752/22676/19
Провадження № 2/752/3148/20
іменем України
(заочне)
19.05.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні станом на 16.10.2019 року зареєстровані, крім позивача, батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 не проживає в житловому приміщенні вже понад 5 років без поважних причин, не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, в проведенні ремонту квартири не приймає участь, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою він не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач ні інші члени сім'ї відповідачу не чинили. Місце проживання відповідача на даний час невідомо.
Враховуючи, що відповідач не є співвласником спірного житла, понад рік не проживає в житлі і не виявляє бажання в ньому проживати, відтак позивач вважає, що ОСОБА_2 втратив право на користування цим житлом.
За таких підстав, позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 29)
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. (а.с. 25)
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.
Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування квартири, зареєстрованого в реєстрі 2860, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федорішиною А.Г. (а.с. 6-7)
Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 16.10.2019 року зареєстровані позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 21 листопада 2009 року по теперішній час. (а.с. 9)
На цій житловій площі фактично проживають позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 такими, що втратив право користування жилим приміщенням, у зв'язку з тривалою, понад один рік без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації, крім того він не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Власником квартири, в якій зареєстрований відповідач, є позивач ОСОБА_1
На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі більше одного року позивач посилається на письмові докази.
У матеріалах справи міститься акт від 18 жовтня 2019 року обстеження житлово-побутових умов мешканців квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складений начальником ЖЕД-105 ОСОБА_5 , за підписом сусідів по будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . З акту вбачається, що ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 не проживає. (а.с. 10).
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає у спірній квартирі більше року без поважних причин, комунальні платежі не сплачує, в утримані житла участі не бере, а тому вимога про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 768 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст. 405 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: