Справа № 752/2671/20
Провадження № 2/752/4249/20
іменем України
(заочне)
20.05.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 01 липня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бугрином І.Г.
У спірній квартирі, крім позивача зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які протягом року в квартирі не проживають. Відповідачі не мають перешкод в користуванні житлом, своїх речей там не зберігають, житловою площею не цікавляться, витрат по її утриманню не несуть, дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти за ними право користування жилим приміщенням, не вчиняється. Наведене, на думку позивача, свідчить про відсутність відповідачів в спірному жилому приміщенні понад рік без поважних на те причин.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування вказаною квартирою.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. (а.с. 15)
Відповідачі відзив на позовну заяву не подавали.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд на підставі статті 280 ЦПК України ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 01 липня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бугрином І.Г. (а.с. 4)
У спірній квартирі зареєстровані позивач - ОСОБА_5 та відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Позивач посилається на те, що відповідачі втратили право на користування житлом.
Суд вважає, що такі доводи позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до статей 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї жиле приміщення зберігається за ними протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні понад шість місяців з поважних причин, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Якщо особа не проживає в жилому приміщенні без поважних на те причин понад встановлені законом строки, вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Власником квартири, в якій зареєстровані відповідачі, є позивач ОСОБА_1 .
Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач у спірній квартирі не проживають більше року, не сплачують за житлово-комунальні послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачі не проживають у спірній квартирі більше року без поважних причин, а тому вимога про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 840 грн. 80 коп. судового збору.
Керуючись статтями 321, 334, 383, 391, 405 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. в рівних частинах.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: