Справа № 452/1697/17
Іменем України
"05" квітня 2019 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кравціва В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі АТ КБ «ПриватБанк») 3 липня 2017 року пред'явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості в сумі 23 694,28 грн.
У обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19 жовтня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок і відповідачка підтвердила, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складають договір про надання банківських послуг, , про що свідчить підпис Відповідачки у заяві.
Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, а саме не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору і її заборгованість за кредитним договором станом на 30.04.2017 складає 23 694,28 грн., з яких: 1782,00 грн. - заборгованість за кредитом; 17307,79 грн. - заборгованість за процентам за користування кредитом; 3000, 00 грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.71.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1104,49 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно ухвали судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 5 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30 листопада 2018 року.
Представник позивача у судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з"явилася, із актового запису про смерть № 273 від 13 серпня 2014 року відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2) ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази та брати участь у дослідженні доказів.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Із актового запису про смерть № 273 видно, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 59 років у м. Самборі (а. с. 46).
Статтями 1218 і 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Згідно ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» відомо, що готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити зокрема : обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини.
Згідно п. 13 і 14 вказаної Постанови при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Ураховуючи характер спірних правовідносин, судом час підготовчого засідання зобов'язано позивача у строк до 30 листопада 2018 року надати суду докази про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інформацію про спадкове майно померлої, для вирішення питання про залучення правонаступника та задоволення позовних вимог в межах спадкового майна, і вказана вимога позивачем отримана 19 листопада 2018, що вбачається із рекомендованого повідомлення, однак позивачем вказана вимога виконана не була.
Ураховуючи наведене, а також те, що позивачем вимога не виконана, не повідомлено суд про причини невиконання вказаної вимоги, тому справу розглянуто на підставі наявних у справі доказів, на підставі яких встановлено відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити за недоведеністю позовних вимог у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя