Справа № 444/959/20
Провадження № 3/444/541/2020
м. Жовква
27 травня 2020 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Оприск З. Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Жовківського відділення поліції Кам'янко-бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , ІПН судом не встановлено,
за ст. 173-1 КУпАП,
ОСОБА_1 18.03.2020 року близько 00.39 год. за адресою АДРЕСА_1 , під час карантинних заходів в соціальній мережі Facebook поширив неправдиву публікацію щодо умов карантину, чим міг викликати паніку серед населення чи порушення громадського порядку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча сповіщався про місце і час розгляду справи шляхом направлення судової повістки та здійснення телефонограми.
ОСОБА_1 подав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із продовженням карантинних заходів та відсутністю автобусного та залізничного перевезення, що позбавляє його можливості приїхати до м. Жовква, оскільки він фактично проживає у м. Львові. Однак дана заява, подана від імені ОСОБА_1 ним не підписана. Окрім цього, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказує, що не може прибути в судове засідання, оскільки він фактично проживає у м. Львові, однак у протоколі про адміністративне правопорушення адресою проживання ОСОБА_1 вказана АДРЕСА_1 , доказів проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у м. Львові судді не надано, натомість у заяві про відкладення ОСОБА_1 адресою свого проживання вказує АДРЕСА_1 . За таких обставин суддею вирішено відмовити у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України" в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду на розгляд справи про адміністративне правопорушення та неодноразові заяви про відкладення розгляду справи суддя розцінює як спробу до затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності.
Беручи до уваги, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-1 КУпАП не є обов'язковою, керуючись ст. 268 КУпАП, справу було розглянуто під час відсутності цієї особи.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173-1 КУпАП, і підлягає адміністративній відповідальності.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 стверджується: протоколом про адмінправопорушення ВАБ № 306725; аналітичною довідкою за результатами відпрацювання фейкової інформації, опублікованої на соціальній сторінці ОСОБА_2 в мережі «Фейсбук» щодо вжиття заходів в умовах карантину, поясненнями ОСОБА_1 .
Дії правопорушника слід кваліфікувати за ст. 173-1 КУпАП, так як він вчинив поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено. Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За таких обставин до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 4 ч 2. п. 5 Закону України “Про судовий збір” з правопорушника в користь держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 173-1, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 /сто сімдесят/ грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору в дохід держави.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - 3 місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Суддя Оприск З. Л.