ЄУН 337/1987/20
1-кс/337/456/2020
27 травня 2020 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання слідчого СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про накладання арешту на майно,
26.05.2020р. слідчий Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що на даний час СВ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 01.04.2020р. за №12020080070000611 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.190 КК України (незакінчений замах на придбання права на майно, шляхом обману (шахрайство)).
В ході досудового розслідування було встановлено, що невстановлена особа намагається незаконно заволодіти квартирою АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 особам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Вказана квартира є предметом злочину і постановою слідчого визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчий вважає, що з метою збереження речових доказів, запобігання можливості відчуження та розпорядження нерухомим майном, слідчий просить накласти арешт на вказане майно.
В судове засідання прокурор ОСОБА_4 не прибула, подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, клопотання підтримала і просить його задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, в т.ч., на рухоме чи нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З'ясувавши та оцінивши обставини справи, з метою збереження речових доказів та запобігання можливості втрати, передачі, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , яка згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В даному випадку суд виходить з того, що під час досудового розслідування встановлені обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи шляхом вчинення шахрайських дій з корисливих мотивів намагаються отримати право власності на вищевказану квартиру з метою її продажу або іншого незаконного використання, зазначена квартира є об'єктом злочинних дій, відповідно є речовим доказом і має значення для встановлення суттєвих обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що незастосування в даному випадку арешту зазначеної квартири може призвести до її подальшої втрати, передачі (відчуження) іншим особам. Законодавчо визначених заборон для накладання арешту на зазначене майно на даний час не встановлено.
Таким чином, клопотання слідчого слід задовольнити.
Керуючись ст.98,170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі дубліката свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 02.07.2007р. Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити прокурору/слідчому.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
27.05.2020