1Справа № 335/3461/20 2-а/335/147/2020
27 травня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя і в складі:
головуючого судді Апаллонової Ю.В.,
за участю секретаря Жечевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Довгої Юлії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Довгої Юлії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що 14.04.2020 року інспектор УПП в Запорізькій області Довга Ю.А. винесла постанову по накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2388503 від 14.04.2020 року, якою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. При прийнятті оскаржуваної постанови Відповідач виходив з того, що 14.04.2020 р. о 17 годі 20 хв. в м. Запоріжжі о. Хортиця Н0806, керуючи автомобілем DAF CF 65.180 д/н НОМЕР_1 він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3. ПДР «Проїзд вантажних ТЗ заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 в. ПДР - порушення вимог заборонних знаків, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним та необгрунтованим, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2388503 від «14» квітня 2020 року такою, що підлягає скасуванню. 14.04.2020 р. він дійсно керував автомобілем DAF CF 65.180 д/н НОМЕР_1 та, рухаючись із пункту розвантаження (Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 40, магазин) до пункту І навантаження (Запорізька обл., Вільнянський р-н, с. Люцерна, вул. Сонячна, буд.9-А) був змушений заїхати під знак «Рух вантажних автомобілів заборонено», який розташований перед другим мостом Преображенського, оскільки до місця розвантаження інших під'їздів не має. Пояснення про те, що він обслуговує підприємство, що знаходиться в зоні дії знаку та 14.04.2020 року на своєму автомобілі заїхав в його зону для розвантаження товару, на підтвердженні чого маю товарно-транспортну накладну та подорожній лист вантажного автомобіля, який підтверджують необхідність проїзду до місця призначення в зоні дії дорожнього знаку 3.3., відповідачем враховані не були. Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 23.04.2020 року відкрито провадження у справі.
Відповідача подав до суду відзив в строк визначений судом. У відповідності до відзиву відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. З позовом відповідач не погоджується, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення вважає обґрунтованою та винесеною на підставі та у порядку передбаченому законодавством. В задоволенні позову просив відмовити.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву згідно якої просить справу розглядати у його відсутності та відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день і час розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
14.04.2020 року інспектором УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Довгою Ю.А.. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2388503 відносно ОСОБА_1 , згідно якої 14.04.2020 о 17-14 водій керуючи транспортним засобом DAF CF 65.180 д/н НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушено п. 8.4 в ПДР.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно п. 8.4 «в» ПДР України дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до п. 3.3 Розділу 33 ПДР України заборонний знак «рух вантажних транспортних засобів заборонено» забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.ч.1,3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, позивач заперечує факт порушення вимог знаку 3.3 та п. 8.4 «в» ПДР України, оскільки дія дорожнього знаку 3.3 «рух вантажних транспортних засобів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, на підставі п. 3.43 розділу 33 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 3.43 розділу 33 Правил дорожнього руху не поширюється дія знака: на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; на вантажні автомобілі, які мають похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей.
Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Позивачем не заперечувалось, що він у зазначений день та час рухався на вантажному транспортному засобі на ділянці дороги, де рух регулюється дорожнім знаком 3.3 ПДР - «Рух вантажних автомобілів заборонено».
Водночас позивач наполягав на тому, що він рухався за маршрутом, визначеним подорожнім листом роботодавця ТОВ «Запорізька пивна компанія» до пункту призначення - з метою доставки пивних напоїв і оскільки він обслуговує підприємство, яке розташовано у зоні дії дорожнього знаку 3.3 ПДР, а до позначеної зони дії цього знаку відсутні перехрестя, через які можна здійснити об'їзд, то в даній ситуації дія цього дорожнього знаку на його транспортний засіб не поширюється.
На підтвердження таких доводів позивачем надано подорожний лист вантажного автомобіля, товарно- транспортну від 14.04.2020 року, яку згідно позову надано поліцейському і під час складання протоколу.
Жодного доказу на спростування тверджень позивача відповідачем не надано і матеріали справи не містять будь-якого доказу, що позивач мав можливість проїхати до місця обслуговування поза межами знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено», що свідчить про недоведеність з боку відповідача вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху.
Наданий відповідачем відеозапис з місця події від 14.04.2020 року на DVD-R диску, який долучено до відзиву не містить доказів спростування доводів позивача щодо розповсюдження на ОСОБА_1 положень п. 3.43 розділу 33 Правил дорожнього руху та порушення ним вимог дорожнього знаку 3.3 «рух вантажних транспортних засобів заборонено». Має лише формальний характер оскільки на ньому зафіксовано лише роз'яснення прав особі яка притягується до адміністративної відповідальності та процедура складання протоколу.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення вищезазначених вимог закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факт наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не було надано суду доказів належного встановлення обставин події.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 20, 77, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Довгої Юлії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАК №2388503 від 14.04.2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Апаллонова