Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №П/811/1613/17
адміністративне провадження №К/9901/47424/18, №К/9901/48044/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № П/811/1613/17
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Кіровоградської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційними скаргами ОСОБА_1 , прокуратури Кіровоградської області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого Кармазиної Т.М.,
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Мельника В.В., суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
І. Суть спору
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просив:
1.1 визнати протиправним рішення прокурора Кіровоградської області (повідомлення № 11-2410-16 від 03 листопада 2016 року) про відмову у задоволенні його звернень про внесення змін у вигляді доповнень до записів у трудову книжку;
1.2 зобов'язати Відповідача прийняти від Позивача трудову книжку та внести до неї зміни:
1.2.1 після запису від 26 квітня 1996 року про призначення на посаду прокурора м. Кіровограда вчинити запис про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та № і дати наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року від 12 січня 2000 року №27-К;
1.2.2 після запису про призначення на посаду прокурора-криміналіста вчинити запис про призначення на посаду старшого прокурора-криміналіста з 26 квітня 2000 року.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки фактичні дані, викладені ним у зверненні від 15 липня 2016 року, залишились без належної оцінки і реагування з боку прокуратури Кіровоградської області, що на думку Позивача, свідчить про формальний розгляд його звернень та про використання наданих їм владних повноважень всупереч меті, з якою ці повноваження надані, та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України "Про прокуратуру" і «Про звернення громадян». Зауважує, що всупереч приписам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) до його трудової книжки не внесено відомості стосовно звільнення в порядку переведення та про призначення на посаду старшого прокурора-криміналіста з 26 квітня 2000 року.
3. Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що прокуратурою Кіровоградської області при прийнятті оскаржуваного рішення (повідомлення від 03 листопада 2016 року №11-2410-16) дотримано правових норм чинного законодавства України. Оскільки, відповідачем всебічно розглянуто порушені у зверненні позивача питання та надано змістовну відповідь.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора м. Кіровограда Кіровоградської області в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області (статті 32 Кодексу законів про працю України) відповідно до наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року № 27-к.
5. Наказом прокурора Кіровоградської області від 12 січня 2000 року № 9 позивача призначено прокурором-криміналістом прокуратури області з 12 січня 2000 року.
6. У трудовій книжці позивача міститься запис про призначення ОСОБА_1 на посаду прокурора-криміналіста прокуратури області з 12 січня 2000 року на підставі наказу від 12 січня 2000 року № 9.
6.1. При цьому трудова книжка позивача не містить запис щодо звільнення останнього з посади прокурора м. Кіровограда Кіровоградської області в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області (статті 32 Кодексу законів про працю України).
7. 15 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Кіровоградської області зі зверненням, в якому просив внести до його трудової книжки наступні зміни: замість запису про призначення на посаду прокурора-криміналіста вчинити запис "Переведений на посаду прокурора-криміналіста прокуратури Кіровоградської області у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста Кіровограда" із посиланням на відповідну статтю КЗпПУ; доповнити записом про призначення його старшим прокурором-криміналістом прокуратури Кіровоградської області; запис про звільнення його з посади доповнити словом "Старшого" перед словами "прокурора-криміналіста", а також просив видати йому довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, в якій вказати розмір посадового окладу, який відповідає посадовому окладу прокурора міста Кіровограда, а також надбавку за стаж слідчої роботи понад 5 років.
8. 04 серпня 2016 року прокуратурою Кіровоградської області надіслано на адресу позивача лист за № 11-2410, в якому останньому повідомлено, що вивченням архівної особової справи встановлено, що записи, внесені до його трудової книжки відповідають винесеним прокурором Кіровоградської області наказам, підстави для внесення змін до записів трудової книжки відсутні. При цьому, наведено положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України та Міністерства юстиції України від 29 липня 1993 року № 58.
8.1. Також, зазначено, що на вимогу Позивача прокуратурою надано довідку про заробітну плату.
8.2. Одночасно, в даному листі прокуратурою Кіровоградської області роз'яснено ОСОБА_1 про оскарження даного рішення вищестоящому прокурору або до суду у відповідності до статей 15, 17 Закону України "Про звернення громадян".
9. Позивач звернувся до прокуратури Кіровоградської області із повторним зверненням від 03 вересня 2016 року та повторною скаргою від 18 жовтня 2016 року, на які відповідачем надано відповіді від 20 вересня 2016 року №11-2410-16 та від 03 листопада 2016 року №11-2410-16. В яких позивачу повідомлено, що підстав для внесення змін до записів його трудової книжки не виявлено.
10. Позивач оскаржив рішення прокуратури Кіровоградської області від 03 листопада 2016 року № 11-2410-16 до Генеральної прокуратури України, на що останньою надано відповідь від 03 травня 2017 року №11-23135-16, яку отримано позивачем 10 травня 2017 року.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
10. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року в справі № П/811/1613/17 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
11. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що звернення та скарги позивача розглянуті своєчасно, на які надано обґрунтовані відповіді по суті відповідно до норм Закону № 393/96-ВР, відповідач відповів на поставлені питання позивача належним чином та у встановлений законом строк було повідомлено про результати розгляду звернень та скарг, порушення прав позивача, передбачені Законом № 393/96-ВР, відсутні.
12. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року у справі № П/811/1613/17 скасовано в частині відмови прокуратури Кіровоградської області в прийнятті від ОСОБА_1 трудової книжки та внесення до неї зміни, а саме після запису від 26 квітня 1996 року про призначення на посаду прокурора міста Кіровограда вчинити запис про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та номер і дати наказу Генеральної прокуратури України від 12 січня 2000 року №27-К, та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.
12.1. Зобов'язано прокуратуру Кіровоградської області прийняти від ОСОБА_1 трудову книжку та внести до неї зміни, а саме після запису від 26 квітня 1996 року про призначення на посаду прокурора міста Кіровограда вчинити запис про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та номер і дати наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року №27-К.
12.2. В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року у справі № П/811/1613/17 залишено без змін.
13. Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов в цій частині суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині внесення запису про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та № і дати наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року №27-К є обґрунтованими, оскільки трудова книжка позивача не містить запис щодо звільнення останнього з посади прокурора м. Кіровограда Кіровоградської області в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області (статті 32 Кодексу законів про працю України) всупереч приписам пунктів Інструкції № 58.
13.1. Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо внесення запису на посаду старшого прокурора-криміналіста, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що розпорядження прокурора Кіровоградської області від 26 квітня 2000 року є документом з питань організації роботи прокурорів-криміналістів, який регламентує розподіл обов'язків між ними, а не кадровим документом, на підставі якого було б можливим внесення відповідного запису до трудової книжки.
ІV Касаційне оскарження
14. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 10 квітня 2018 року.
15. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального та процесуального права. Так, представник відповідача наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції зобов'язав прокуратуру Кіровоградської області внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 , а саме про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та номер і дати наказу Генеральної прокуратури України від 12 січня 2000 року №27-К. Проте у вказаному наказі відсутнє формулювання «у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста».
15.1. Також представник відповідача вважає, що відповідно но норм Інструкції № 58 у прокуратури Кіровоградської області відсутній обов'язок щодо внесення такого запису про звільнення у зв'язку із переведенням працівника.
15.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову суду першої інстанції в цій частині.
16. 16 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача. Витребувано справу №П/811/1613/17 із Кіровоградського окружного адміністративного суду.
17. Також не погодившись із частиною постановою суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 16 квітня 2018 року.
18. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій у частині відмови в задоволенні позову, постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права.
18.1. Позивач наголошує на тому, розпорядження прокурора Кіровоградської області від 26 квітня 2000 року, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено старшим прокурором-криміналістом видано на виконання Положення про прокурорів-криміналістів, затвердженого Генеральним прокурором України від 05 грудня 1998 року, в якому визначено, що у прокуратурах областей, де не створені відділи криміналістики, а працює два-три криміналісти, один із них призначається старшим.
18.2. Проте суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин Штатний розпис прокуратури Кіровоградської області на 2000 рік, затверджений Генеральним прокурором України28 січня 2000 року в якій посада старшого прокурора-криміналіста відсутня, оскільки Положення про прокурорів-криміналістів, затвердженого Генеральним прокурором України від 05 грудня 1998 року прийняте до затвердженого штатного розпису прокуратури Кіровоградської області.
18.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.
19. 23 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
20. 15 травня 2018 року справа №П/811/1613/17 надійшла до Верховного Суду.
Також 16 травня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив представника відповідача на касаційну скаргу позивача в якому представник відповідача спростовує її доводи та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
21. 21 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року № 808/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
22. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
25. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
27. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відповідно до частини другої пункту 2.2. Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
30. Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
31. Пунктом 2.4 Інструкції № 58 встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
32. За приписами пункту 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
32.1. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
32.2. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництв» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
32.3. Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
VІ Позиція Верховного Суду
33. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
34. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Кіровоградської області зі зверненнями від 15 липня 2016 року, від 03 вересня 2016 року та від 18 жовтня 2016 року, в яких просив внести до його трудової книжки зміни: замість запису про призначення на посаду прокурора-криміналіста вчинити запис "Переведений на посаду прокурора-криміналіста прокуратури Кіровоградської області у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста Кіровограда" із посиланням на відповідну статтю Кодексу законів про працю України; доповнити записом про призначення його старшим прокурором-криміналістом прокуратури Кіровоградської області; запис про звільнення його з посади доповнити словом "Старшого" перед словами "прокурора-криміналіста", а також просив видати йому довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, в якій вказати розмір посадового окладу, який відповідає посадовому окладу прокурора міста Кіровограда, а також надбавку за стаж слідчої роботи понад 5 років.
35. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що прокуратурою Кіровоградської області надіслано на адресу ОСОБА_1 відповіді від 04 серпня 2016 року № 11-2410, від 20 вересня 2016 року №11-2410-16 та від 03 листопада 2016 року №11-2410-16 на його звернення, в яких йому повідомлено, що підстав для внесення змін до записів його трудової книжки не виявлено.
36. Дослідивши вказані відповіді судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо прийняти від нього трудової книжки та внесення до неї зміни, а саме після запису від 26 квітня 1996 року про призначення на посаду прокурора міста Кіровограда не вчинено запис про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та номер і дати наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року №27-К.
37. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року № 27-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора міста Кіровограда Кіровоградської області в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області (стаття 32 Кодексу законів про працю України).
38. Приписами пунктів 2.2-2.4 Інструкції № 58 визначений перелік відомостей які повинні вноситися до трудової книжки та порядок їх внесення. Так, до трудової книжки повинні вноситися записи про відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
39. Вказаними приписами Інструкції № 58 також визначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону та після видання відповідного наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
40. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 міститься лише запис про його призначення на посаду прокурора-криміналіста прокуратури області з 12 січня 2000 року на підставі наказу прокурора Кіровоградської області від 12 січня 2000 року № 9. При цьому трудова книжка позивача не містить запис щодо звільнення останнього з посади прокурора міста Кіровограда Кіровоградської області в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області (статті 32 Кодексу законів про працю України).
41. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог про внесення запису про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора міста Кіровограда у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та № і дати наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року № 27-К та задовольняючи в цій частині позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про незаконність відмови відповідача від вчинення цих дій, проте судом апеляційної інстанції було помилково зазначено формулювання запису у трудову книжку позивача.
42. Так, пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
43. Наказ Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року № 27-к містить наступний текст «звільнити: старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора м. Кіровограда Кіровоградської області в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області (стаття 32 КЗпП України).».
44. Верховний Суд зауважує, що текст вказаного наказу не містить фрази «у зв'язку з ліквідацією прокуратури міста», як це було зазначено судом апеляційної інстанції.
45. Відповідно до частин 1-2, 4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
46. Таким чином, попри те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо прийняти від нього трудової книжки та внесення до неї зміни про звільнення позивача з посади прокурора міста Кіровограда на підставі наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року №27-К, оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам законності, оскільки ухвалене із неправильним застосування норм матеріального права в частині формулювання запису про звільнення позивача, який необхідно внести до його трудової книжки на підставі наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року №27-К. Отже, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність змінити постанови суду апеляційної інстанції в резолютивні частині в цій частині.
47. Стосовно позовних вимог щодо внесення запису на посаду старшого прокурора-криміналіста, Верховний Суд зазначає наступне.
48. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження прокурора Кіровоградської області «Про розподіл обов'язків між прокурорами-криміналістами прокуратури області» від 26 квітня 2000 року зазначено, що за штатним розписом у прокуратурі Кіровоградської області працює 3 прокурора-криміналісти.
48.1. Згідно з «Положенням про прокурорів-криміналістів, затвердженого Генеральним прокурором України 05 грудня 1998 року, у прокуратурах областей, де не створені відділи криміналістики, а працює два-три криміналісти, один із них призначається старшим.
48.2. З метою підвищення рівня організації роботи та підвищення персональної відповідальності прокурорів-криміналістів ОСОБА_1 призначено старшим прокурором-криміналістом.
49. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до штатного розпису прокуратури Кіровоградської області на 2000 рік, затвердженого Генеральним прокурором України 28 січня 2000 року, наявна лише посада прокурора-криміналіста у кількості три одиниці, при цьому посада старшого прокурора-криміналіста - відсутня.
50. Судами попередніх інстанцій правильно зауважено, що вказаний документ є документом з питань організації роботи прокурорів-криміналістів, який регламентує розподіл обов'язків між ними, а не кадровим документом, на підставі якого було б можливим внесення відповідного запису до трудової книжки.
51. За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції, щодо відмови в задоволенні даної частини позовних вимог.
52. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини статті 351 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, касаційну скаргу прокуратури Кіровоградської області задовольнити частково, абзац 3 резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції змінити, а в іншій частині постанови судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу прокуратури Кіровоградської області задовольнити частково.
3. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року змінити в резолютивній частині, виклавши абзац 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Зобов'язати Прокуратуру Кіровоградської області прийняти від ОСОБА_1 трудову книжку та внести до неї зміни, а саме після запису від 26 квітня 1996 року про призначення на посаду прокурора міста Кіровограда вчинити запис про звільнення з посади прокурора міста Кіровограда в порядку переведення на роботу в апарат прокуратури Кіровоградської області із посиланням на статті і пункти Кодексу законів про працю України та номер і дати наказу Генерального прокурора України від 12 січня 2000 року №27-К.»
4. В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року в справі № П/811/1613/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко