27 травня 2020 року
Київ
справа №400/1257/19
адміністративне провадження №К/9901/12686/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати абзаци 6 та 7 пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 12 листопада 2018 року № 718 про оголошення зауваження за «неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи підлеглих у частині забезпечення надходжень у погашення заборгованості з єдиного внеску у вересні 2018 року, що призвело до невиконання зазначеного індикативного показника»;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС від 07 березня 2019 року № 31-дс про оголошення заступнику начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 догани за «неналежне виконання посадових обов'язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема погашення боргу».
31 липня 2019 року рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними та скасовано абзаци 6 та 7 пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 12 листопада 2018 року № 718 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2018 року» в частині оголошення зауваження ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 07 березня 2019 року № 31-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1536,80 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 24.04.2019 № 0.0.1336057250.1, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 травня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційна скарга Державної фіскальної служби України подана без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання, а саме касаційна скарга на постанову апеляційного суду від 29 січня 2020 року, повний текст якої складено 31 січня 2020 року, подано до відділення поштового зв'язку 08 травня 2020 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач посилається на неможливість сплатити судовий збір та наголошує на тому, що право на судовий захист не може бути обмеженим.
Статтею 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Аналіз приписів статті 44 КАС України свідчить, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Однак відповідачем не надано доказів неможливості сплатити судовий збір, а також, що Державною фіскальною службою України вчинялися усі можливі та залежні від нього дії для реалізації свого права на касаційне оскарження, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов'язків.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевірив касаційну скаргу Державної фіскальної служби України, Суд установив, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки відповідачем не зазначено підстав на яких подано касаційну скаргу із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підставу (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги установлено, що всупереч вимогам частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2019 року - 1921 грн. 00 коп.
Позивачем у справі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Виходячи з дати звернення до суду першої інстанції та зі змісту позовних вимог, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3073,60 грн (200% від 2*(1921,00*0,4)).
Згідно із частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом сплати судового збору на реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача (МФО): (ЕАП) 899998; Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030102; Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); Призначення платежу*: 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень, надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав, на яких подано касаційну скаргу, із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням та направлення документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.
Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"
Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне встановити строк на усунення недоліків касаційної скарги, надавши відповідачу строк тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 3, 169, 329-332, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску Державною фіскальною службою України строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року.
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказів залишити без руху.
Надати відповідачу строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити відповідачу, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді М. І. Смокович
О. Р. Радишевська