26 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3478/19 пров. № А/857/2640/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Хомича О.Р.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Таран О.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2020р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Каленюк Ж.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 08.01.2020р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
27.11.2019р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Волинської митниці ДФС № UA205110/2019/000502/2 від 28.05.2019р. про коригування митної вартості товарів (а.с.3-12).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС № UA205110/2019/000502/2 від 28.05.2019р. про коригування митної вартості товарів; cтягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судові витрати у сумі 768 грн. 40 коп. (а.с.96-102).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Волинська митниця Держмитслужби, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.107-109).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно норм чинного законодавства митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.
Апелянт дотримався усіх законодавчо встановлених процедур, оскільки, аналізуючи подані документи до митного оформлення, було виявлено, що декларантом для митного оформлення разом з митною декларацією були подані документи, які не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, а тому суд неналежно дослідив докази по справі.
Вказує, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що в технічному паспорті від 30.03.2016р. визначений власник транспортного засобу - ОСОБА_4, а в рахунку-фактурі № 6/05/2019 від 08.05.2019р. зазначена інша особа - «Р&Р KIELAK s.c.». Вказана обставина слугувала підставою для виникнення сумніву в митного органу щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості, що було залишено поза увагою судом першої інстанції.
Встановлені розбіжності щодо дійсного власника транспортного засобу є важливими і безпосередньо впливають на рішення щодо здійснення митного оформлення і випуску товару у вільний обіг.
По причині наведеного відповідачем були витребувані банківські платіжні документи, на підставі яких здійснена оплата автомобіля, договір із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, документально підтверджені транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи, однак такі надані не були.
Також митним органом проведено консультацію з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
При цьому, митну вартість визначено митним органом з врахуванням цінової інформації, наявної в ЄАІС ДФС, а саме використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA205110/2019/000502/2 від 28.05.2019р. прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, 08.05.2019р. позивач ОСОБА_1 через свого уповноваженого представника Боярського Є.В. придбала в компанії «Р&Р KIELAK s.c.» легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2017, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1968 см куб., тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 110 кВт, тип кузова - універсал, призначення - пасажирський для використання дорогами загального призначення, кількість місць - 5, категорія транспортного засобу - М1, колісна формула 4x2, виробник - VOLKSWAGEN, вартість якого склала 34400 польських злотих.
З метою здійснення митного оформлення придбаного автомобіля та підтвердження митної вартості товару, декларантом Приватним підприємством /ПП/ «Респект Брок» (представник Кондратьєва О.Г.) в інтересах ОСОБА_1 було подано 17.05.2019р. до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію /МД/ № UA205090/2019/062496 (а.с.54), згідно з якою заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 34400 польських злотих.
Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). В графі 42 митної декларації «ціна товару» декларантом вказано 34400 польських злотих.
Декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, а саме:
рахунок-фактуру (інвойс) № 6/05/2019 від 08.05.2019р. (а.с.15-16);
декларацію про походження товару № 6/05/2019 від 08.05.2019р.;
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) № UA205010/2019/318021 від 10.05.2019р. (а.с.22-23);
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.03.2016р. (а.с.68-71);
банківський платіжний документ, що стосується товару № 130/05/2019 від 08.05.2019р. (а.с.17-18);
документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.05.2019р. (а.с.24);
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 66-19 від 14.05.2019р. (а.с.28-36);
інші некласифіковані документи - довідка про здійснений технічний огляд транспортного засобу № 01070/ZS/051/Р/2019 від 02.05.2019р. (а.с.13-14);
інші некласифіковані документи ННE347761 від 08.05.2019р.;
інші некласифіковані документи б/н від 17.05.2019р.;
копію митної декларації країни відправлення № 19PL301010E0388454 від 10.05.2019р. (а.с.20-21);
паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону № FK 425984 від 19.12.2017р.;
паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № НЮ 340142 від 14.08.2014р.
Із витягу з автоматизованої система митного оформлення «Інспектор» (а.с.75) вбачається, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД № UA205090/2019/062496 від 17.05.2019р. відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику:
101-1 «Витребування оригіналів документів, визначених у митній декларації або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»;
103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України (ЄАІС)»;
105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
111-5 «Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності;
210-1 «Проведення митного огляду транспортного засобу»;
911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».
Під час здійснення митного оформлення товару посадова особа Волинської митниці ДФС дійшла висновку про те, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. При цьому, за результатом опрацювання згенерованих профілів ризику встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел.
За таких умов митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлень про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.2 ст.53 МК України, таких як: банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, оскільки в технічному паспорті вказаний інший власник; документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення, та страхові документи чи інші документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.76).
Посадовою особою митниці декларанту надіслано електронне повідомлення, згідно якого запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи: банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеним в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, оскільки в технічному паспорті вказаний інший власник; документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення, та страхові документи чи інші документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.76).
Листом від 21.05.2019р. позивач повідомила митницю про те, що витребувані документи (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару) були надані до митного оформлення, зокрема, квитанція про оплату та довідка про транспортні витрати; страхування автомобіля не проводилось, оскільки діяв страховий поліс, оформлений попереднім власником; будь-яких витрат, пов'язаних з розрахунками із третіми особами, також понесено не було, оскільки посередницькі послуги не надавались (а.с.80-81).
На лист відповідача від 22.05.2019р. позивач повторно повідомила про підтвердження витрат, включених до митної вартості, квитанцією про оплату та довідкою про транспортні витрати, а також про відсутність витрат на користь третіх осіб і страхових витрат (а.с.82).
28.05.2019р. відповідач прийняв рішення № UA205110/2019/000502/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.52-53).
У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 34490 польських злотих, а у фактурі вказана вартість 34400 польських злотих. Також встановлено, що в технічному паспорті № 1212630 від 30.03.2016р. зазначений власник транспортного засобу - ОСОБА_4, в рахунку-фактурі № 6/05/2019 від 08.05.2019р. - «Р&Р KIELAK s.c.». Декларант не надав додаткові документи, що підтверджують вартість товару (банківські платіжні документи, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, транспортні (перевізні) документи про вартість перевезення, страхові чи інші документи, що містять відомості про вартість страхування (чеки на пальне, страхові чеки тощо)). Як зазначено у рішенні, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГААТ 1994 року, вимогами частини ч.6 ст.54 МК України, у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МК України, неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта) митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України № 780 від 28.11.2018р. «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку» та спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 14500. Митницею відповідно до положень ст.ст.55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості товару за резервним методом становить 14500,00 євро.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00502 від 28.05.2019р. (а.с.58). У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення № UA205110/2019/000502/2 від 28.05.2019р. про коригування митної вартості.
20.06.2019р. декларантом ПП «Респект Брок» (представник Кондратьєва О.Г. ) подано МД № UA205090/2019/076220 (а.с.56-57), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів.
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено тієї обставини, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):
ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
ч.2 ст.52 - декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
В п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Зокрема, відповідно до рахунку-фактури № 6/05/2019 від 08.05.2019р. ОСОБА_1 придбала у компанії «Р&Р KIELAK s.c.», м.Калушин, Республіка Польща, легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2017, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 34400 польських злотих.
Також, в матеріалах справи наявна квитанція КР 130/05/2019 від 08.05.2019р., якою підтверджується факт отримання компанією «Р&Р KIELAK s.c.», м.Калушин, Республіка Польща, від ОСОБА_1 , коштів у розмірі 34400 польських злотих, що відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі № 6/05/2019 від 08.05.2019р.
Вказані відомості співпадають з відомостями експортної декларації № 19PL301010E0388454 від 10.05.2019р щодо покупця та продавця, опису придбаного товару (транспортного засобу) та його вартості.
Згідно з довідкою про транспортні витрати від 16.05.2019р. доставку автомобіля з м.Калушин (Республіка Польща) до митного кордону України здійснював Боярський Є.В. , вартість доставки становила 90 польських злотих; страхування даного транспортного засобу не здійснювалося.
У представленому Звіті № 66-19 від 14.05.2019р. про незалежну оцінку транспортного засобу, невід'ємною частиною якого є експертний висновок, на підставі якого декларант визначав митну вартість імпортованого товару, ринкову вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, номер кузова НОМЕР_1 , на дату оцінки визначено на рівні 24417,96 польських злотих (5672,27 євро), відтак, така є нижчою за заявлену декларантом до митного оформлення митну вартість.
Щодо посилань митного органу на встановлені розбіжності щодо дійсного власника транспортного засобу з огляду на те, що в рахунку-фактурі № 6/05/2019 від 08.05.2019р. визначений власник транспортного засобу - «Р&Р KIELAK s.c.», а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.03.2016р. - ОСОБА_4, колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначена особа, на яку першочергово було зареєстровано транспортний засіб. За усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (тобто, на умовах комісії, доручення тощо).
Водночас, митний орган не був позбавлений можливості витребувати від відповідних органів країни експорту підтвердження дійсності експортної операції, направити запит до нерезидента «Р&Р KIELAK s.c.» з приводу реалізованого автомобіля та його вартості.
Крім того, як слідує з пояснень декларанта на письмове повідомлення митниці від 17.05.2019р., позивач вказала, що страхування автомобіля не здійснювалося, оскільки діяв страховий поліс, оформлений попереднім власником; послугами посередників не користувалась, тому платежів на користь третіх осіб не здійснювала.
Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.53 МК України, документом, що підтверджує митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс), тому подані позивачем документи та їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару, а зазначені відповідачем розбіжності не мають значення для визначенні рівня митної вартості товару.
Отже, твердження апелянта про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, є безпідставними.
Згідно зі ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України.
Так, відповідно до вказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи. При цьому, надані документи не містили розбіжностей, а їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.
Звідси, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.
Водночас, автоматизована система аналізу та управління ризиками не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.
Стаття 362 МК України дає визначення аналізу ризику як систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Тобто, спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару.
Водночас, в розглядуваному випадку митним органом не доведено наявності самих ризиків. Зокрема, відповідачем не надано доказів наявності у митного органу інформації про митне оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) транспортних засобів, з вказанням марки, моделі, інших даних і особливостей, а також ціни вже оформлених транспортних засобів.
Натомість митним органом використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР. Тобто, відповідач застосував ціну, яку йому сформував АСАУР, без вказівки на будь-яке джерело.
При цьому, позивачем представлено пакет документів, в яких чітко стверджується вартість придбання спірного автомобіля.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000502/2 від 28.05.2019р. не зазначено, чому вказані вище документи, подані для митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. Надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
На підставі досліджених письмових доказів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем «Р&Р KIELAK s.c.» товару або що видані позивачу документи є фіктивними або недійсними.
Отже, будь-яких розбіжностей чи недоліків надані документи не містили, а відтак сумнів митного органу ґрунтувався лише на невідповідності заявленої митної вартості транспортного засобу індикатору ризику АСАУР ДФС.
Окрім цього, аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.
Оскільки оскаржуване рішення не містить зрозумілого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказане рішення митного органу не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.
Таким чином, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Також згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Між тим, як вбачається із рішення № UA205110/2019/000502/2 від 28.05.2019р. про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 14500». Разом з тим, документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі 14500 євро, відповідач під час судового розгляду не представив.
Отже, в наданих декларантом документах немає розбіжностей, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та щодо ціни, яка підлягала сплаті за цей товар.
Звідси, позивач одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до митного органу документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу згідно з ч.2 ст.53 МК України.
Водночас, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постановах від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 04.09.2018р. у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018р. у справі № 809/1884/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Отже, на підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідачем не обґрунтовано митну вартість на рівні 14500 євро внаслідок коригування за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.
Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару з урахуванням реального його стану відповідно до актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.59-61, 65-66) та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, не відповідає нормам митного законодавства.
Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірного рішення про визначення митної вартості товарів, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Волинську митницю Держмитслужби.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2020р. в адміністративній справі № 140/3478/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Волинську митницю Держмитслужби.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складення повного тексту судового рішення: 27.05.2020р.