з питання роз'яснення судового рішення
21 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 607/1402/16-а пров. № 857/13425/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 607/1402/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 12.02.2016 звернувся в суд із адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому пенсії відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року у справі №1915/19678/12, з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області 21 вересня 2006 року №В-40, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 01 січня 2012 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно з вимогами п. 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Вказує, що оскільки йому пенсія призначена з 01 листопада 2006 року, тобто до набрання чинності вказаного Закону, обмеження розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами є незаконним.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2016 року по справі № 607/1402/16-а - скасовано та прийняту нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за період з 01 січня 2012 року по 11 серпня 2015 року включно - залишено без розгляду.
Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року у справі №1915/19678/12, з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області 21 вересня 2006 року №В-40, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 12 серпня 2015 року.
Постановою Верховного суду від 29 листопада 2019 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 01 січня 2012 року до 11 серпня 2015 року, а справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі №607/1402/16-а залишено без змін.
Надалі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2016 року скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 січня 2012 року по 11 серпня 2015 року задоволено.
Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01 січня 2012 року по 11 серпня 2015 року з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 21 вересня 2006 року №В-40, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 01 січня 2012 року.
27.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області звернулося в суд із заявою про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, оскільки незрозуміло як виконати судове рішення.
Вказує, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 є незрозумілою та викликає ускладнення щодо її виконання, оскільки в постанові зазначено здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення, яке скасоване Вищим адміністративним судом.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про роз'яснення рішення у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що вищезазначена заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення його недоліків є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Таким чином, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко зрозуміти та виконати внаслідок неясності (незрозумілості) його резолютивної частини.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу.
Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зі змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 слідує, що така в цілому, як і її резолютивна частина зокрема, є чіткою та зрозумілою, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також покликання на положення закону, якими він керувався.
Водночас зміст заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення вказує на те, що заявнику зрозуміле судове рішення, однак незрозуміло яким чином його виконувати. Тобто, заявник вказує, що постанова є незрозумілою та викликає ускладнення щодо її виконання, а тому фактично просить роз'яснити саме порядок виконання судового рішення, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року є чіткою, зрозумілою та не підлягає роз'ясненню.
Керуючись ст. 254 КАС України, суд,-
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 607/1402/16-а залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді О. О. Большакова
В. Я. Качмар
Повний текст ухвали складено та підписано 27.05.2020