Справа № 560/1752/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
27 травня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) про скасування постанови,
в березні 2020 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) про скасування постанови від 03.03.2020 ВП № 59062683 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 гривень.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 визнано причини пропуску строку звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду, які вказані в клопотанні від 07.04.2020 - неповажними.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Підставами, які лягли в основу апеляційної скарги є порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не повне дослідження усіх обставин справи, що призвели до прийняття протиправного рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, залишено без руху.
Підставами для залишення без руху стала та обставина, що позивачем не було сплачено судовий збір та було пропущено строк звернення з позовною заявою в призмі ст.287 КАС України.
09.04.2020 до суду першої інстанції надійшло клопотання про поновлення строку, в якому представник позивача вказує, що відповідно до ч.2 та ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Звертає увагу суду на те, що позовну заяву головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування постанови від 03.03.2020 ВП № 59062683 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (отримана 11.03.2020), головним управлінням подано в строки, встановлені чинним законодавством, а саме 24.03.2020 (на 10 робочий день з дня отримання). Тобто право на оскарження постанови від 03.03.2020 ВП № 59062683 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. було використано добросовісно та вчасно, без невиправданих зволікань. Таким чином, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було застосовано спеціальні норми Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, просить суд врахувати, що положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними по відношенню до положень статті 287 КАС України і підлягають застосуванню у даному випадку.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 визнано причини пропуску строку звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду, які вказані в клопотанні від 07.04.2020 - неповажними.
Крім того, даною ухвалою зазначено, що стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Тому, причини пропуску звернення до суду які вказані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в клопотанні від 07.04.2020, не є поважними. При цьому, обов'язковою умовою для повернення позовної заяви є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин. Однак безпосередні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не наводились.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, ст.287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Як передбачено ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вже зазначалось вище, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, залишено без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивачем подано до суду заяву, в якій було зазначено про існування різних правових норм, які регулюють одні й ті ж правовідносини, а саме ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено строк в 10 робочих днів для оскарження рішення посадових осіб органів державної виконавчої служби та п.1 ч.2 ст.287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Так, відповідно до ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Колегія суддів зазначає, що наведена норма передбачає загальний строк для оскарження рішень посадових осіб органів державної виконавчої служби, зокрема, в адміністративному порядку, при застосуванні позасудового врегулювання спірних правовідносин.
В той же час, спеціальною нормою, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а саме положеннями п.1 ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За загальним принципом верховенства права Кодекс адміністративного судочинства України, як кодифікований нормативно-правовий акт, має вищу юридичну силу ніж Закон України «Про виконавче провадження», а тому визначений вказаним Законом загальний строк оскарження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби не скасовує встановленого положеннями ст.287 КАС України спеціального строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Як вбачається з встановлених судом першої інстанції обставин справи, 11.03.2020 позивачем було отримано оскаржувану постанову, тобто останнім днем строку звернення є 23.03.2020, однак позивач звертається до суду першої інстанції позовом лише 24.03.2020, тобто, з пропуском строку звернення з позовною заявою (встановленого ст.287 КАС України десятиденного строку).
З урахуванням вказаного та обставин справи, колегія суддів зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому законодавець визнав строк у десять календарних днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Схожий висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/10451/18, від 05 червня 2019 року у справі №826/17589/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, щодо оскільки наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.272, 328, 329 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.