Справа № 320/4221/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
27 травня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Суркової Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, -
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» (далі - позивач, апелянт, ТОВ «ДОЗСТ «Славутич») звернулось у суд з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року на підставі частини 4 статті 169 та частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України позов повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвало суду від 19 березня 2020 року позов повернуто позивачу у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки у визначений судом строк.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду про неусунення недоліків позовної заяви є безпідставним, оскільки недоліки були усунуті шляхом подання заяви про виправлення недоліків, до якої було додано оригінал та копія позовної заяви з додатками. До того ж, копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем отримана не була, а про її постановлення позивач дізнався 15 березня 2020 року з Єдиного державного реєстра судових рішень. Отже, недоліки, зазначені в ухвалі суду від 10 грудня 2019 року, усунуті позивачем у визначений у такі ухвалі строк. Повернення до суду конверта з копією ухвали про залишення позовної заяви без руху з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання» не є доказом отримання позивачем зазначеної ухвали в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у Київській області наголошує, що повернення до суду листа з копією ухвали про залишення позовної заяви без руху, направленого судом на адресу, зазначену позивачем, обумовлено волевиявленням самого адресата, та є наслідком неотримання пошти адресатом під час доставки.
Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.
Судом установлено, що ТОВ «ДОЗСТ «Славутич» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви з додатками до неї у відповідності до кількості учасників процесу - протягом п'яти днів дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 19 березня 2020 року позов повернуто позивачу у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки у визначений судом строк. Такий висновок суду обґрунтований тим, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання», а в заяві про виправлення недоліків, яку позивачем подано 16 березня 2020 року, зазначено, що про постановлення ухвали йому стало відомо 17 лютого 2020 року з Єдиного державного реєстра судових рішень. Отже, недоліки позовної заяви не усунуті позивачем у визначений суддею строк.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 означеної правової норми передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд виходив з того, що копія ухвали про залишення позову без руху вручена позивачу належним чином. До того ж, у заяві про усунення недоліків позивач стверджує, що про ухвалу від 10 грудня 2019 року він дізнався з Єдиного державного реєстра судових рішень 17 лютого 2020 року.
Між тим, заява про виправлення недоліків, яку позивачем подано до суду 16 березня 2020 року, містить інформацію про те, що ухвала про залишення позову без руху оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 17 лютого 2020 року і не містить тверджень позивача про обізнаність про неї саме цією датою. Отже висновок суду про те, що про постановлення зазначеної ухвали позивачу стало відомо 17 лютого 2020 року, є помилковим.
Відповідно до положень статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є ухвали, рішення та постанови.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як убачається із матеріалів справи, відправлення з копією ухвали про залишення позову без руху повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання», яка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.
Відповідно до частини 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Колегія суддів звертає увагу, що в позовній заяві позивач, крім поштової адреси, зазначив номер засобу зв'язку (мобільний номер телефону) та електронну адресу, проте місцевий суд, отримавши конверт (поштове відправлення), який повернувся «за закінченням встановленого строку зберігання», не сповістив позивача за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів ураховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Згідно з частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги несповіщення місцевим судом за допомогою інших засобів зв'язку позивача про залишення позову без руху, відсутність доказів на підтвердження факта обізнаності позивача про судове рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду про повернення позовної заяви.
За змістом частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про повернення позовної заяви як така, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасуванню з направленням справи до місцевого суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька