П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2692/19
Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів ,-
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (далі - Товариство) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 22.11.2019 року № UA508030/2019/000054/2.
В обґрунтування позову зазначило, що висновки контролюючого органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору є необґрунтованими, оскільки під час митного оформлення Товариство надавало всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість такого товару, отже у відповідача не було правових підстав для її корегування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження позов задоволено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що Товариство надало до митного органу всі необхідні документи, які підтверджують заявлену в декларації вартість товарів, отже рішення відповідача про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, Чорноморська митниця Держмитлужби просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги митний орган зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що в процесі перевірки поданих декларантом документів Товариству було запропоновано надати додаткові документи у підтвердження заявленої ним митної вартості товару, зокрема щодо страхування, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять інформацію про вартість перевезення.
У відповідь на таку пропозицію Товариство подало до митного органу лише прайс лист та бізнес пропозицію компанії - продавця. На думку контролюючого органу, подані декларантом документи не спростовують сумнівів митного органу у достовірності заявленої декларантом митної вартості товару, що стало підставою для коригування митної вартості такого товару.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просив залишити судове рішення без змін.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи.
04 квітня 2017 року ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" уклало контракт №CHUA17/04/04 з компанією YIWU UNIQUECN TRADING CO LIMITED, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF Odessa/CIF Chornomorsk/ CIF Yuzhniy (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - товари широкого вжитку в номенклатурі, кількості та цінам згідно супровідних документів.
На виконання умов вказаного вище контракту компанія YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED здійснила на адресу Товариства поставку товару: № 1 «Вироби побутові з чорних металів: дошка для прасування на металевих ніжках складна, каркас з нелегованої сталі, покриття гладильної поверхні з текстильного матеріалу; сушка для білизни підлогова, каркас з нелегованої сталі код товару 73239900»; товар № 2: «Посуд керамічний столовий, виготовлений с фаянсу або тонкої кераміки, що має шари покриття глазурування код товару 69120050»; товар №3: «речі домашнього вжитку з пластмас: мильниця пластикова, стакан для зубних щіток, дозатор для мила, плейсмат (сервірувальна салфетка під столові прибори) код товару 39249000»; товар № 4: «посуд керамічний столовий, виготовлений з фарфору, що має шари покриття: салатник 16,0*7 см ІМР0719363, тарілка 17,0*4,5 см біла ІМР0719366 у асортименті код товар 6911100»; товар № 5: «посуд керамічний столовий, виготовлений з кераміки, що має шари покриття глазурування, та яка не відповідає грубій, кам'яній тонкій кераміці та фарфору, тобто відноситься до інших видів кераміки: Чашка керамічна 9,5*8,5 см ІМР0719386, чашка керамічна 8,5*10,5 см ІМР0719382 код товару 69120090»; товар № 6: «посуд керамічний столовий, виготовлений з кераміки, що має шари покриття глазурування, Чашка керамічна 8,5*10 см ІМР0719391 код товару 69120030»; товар №7: «килим для підлоги з синтетичних матеріалів, готові, нетафтингові, неблоковані килимки для ванної кімнати 50*80*/40*50 кв. см шт. ІМР0719278, килимки для ванної кімнати 50*80/40*50 шт. ІМР0719276 код товару 57050030»; товар № 8: «трипільна арматура з недорогоцінних металів, карніз (штанга телескопічна) для ванних кімнат. Складається з двох труб виготовлених з легованої корозійностійкої сталі (зовнішньої та внутрішньої), складених телескопічно, з обох боків труб наявні наконечники з полімерного матеріалу, в середині труб наявний розсувний пружинний механізм код товару 83024190», в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.
Для здійснення митного оформлення товару 14.11.2019 року Товариство направило до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний" Херсонської митниці ДФС митну декларацію №UA508030/2019/008117, відповідно до якої митна вартість товару визначена за ціною контракту 6584,37 доларів США.
Разом із митною декларацією позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист від 31.07.2019 року б/н, рахунок-фактура (інвойс) від 31.07.2019 року № 512-20190508-1, коносамент від 15.08.2019 року № NBS19080546, автотранспортна накладна від 25.09.2019 року № 29932, декларація про походження товару від 31.07.2019 року № 512-20190508-1, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.12.2017 року, від 05.03.2018 року, від 20.09.2018 року, від 05.11.2018 року, від 31.07.2019 року № 11, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 04.04.2017 року № CHUA17/04/04.
08 серпня 2019 року Товариство подало до митного посту «Херсон-ценральний» Херсонської митниці ДФС митну декларацію №UA508070/2019/001487, в якій вартість імпортованого товару визначено за ціною контракту.
При здійсненні перевірки митної декларації №UA508030/2019/008117 від 14.11.2019 року за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у необхідності перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, посиленні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані прас - лист та комерційна пропозиція постачальника (продавця).
22 листопада 2019 року Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення № UA508030/2019/000054/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товару відкоригована у бік збільшення на загальну суму 20 804,714 дол. США.
Законність такого рішення є предметом спору у даній справі.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 Митного кодексу України).
Згідно ч. 1ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1ст. 52 Митного кодексу України.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, (п. 1 ч.5ст. 54 Митного кодексу України)
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п. 2 ч. 5ст. 54 Митного кодексу України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов'язані надати такі додаткові документи (ч. 3, 4ст. 53 Митного кодексу України).
Згідно ч. 1ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Пунктом 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу України визначено обов'язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 Митного кодексу України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Така ж правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15.
Згідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Основний метод (ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв'язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Так, відповідно до ч. 3ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України.
Статтею 64 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 22.11.2019 року № UA508030/2019/000054/2, підставами для його прийняття слугували наступні обставини:
- відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати транспортування та страхування включені до вартості товару;
- відсутність страхових документів, що не відповідає положенням ст. 53 МК України;
- відсутній страховий поліс або інші докази страхового покриття;
- відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованою товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції);
- відповідно до умов, вказаних у рахунку фактурі, товар постачається на умовах CIF Южний, що передбачає поставку товару з Китаю до м. Южний за рахунок постачальника. Згідно пункту 6.1 контракту фактична передача товару має бути здійснена у строк не пізніше 45 днів від дати узгодження замовлення, проте фактично вантаж був доставлений у м. Южний з порушенням вказаного строку. Вищевказане свідчить, що фактично товар постачався за рахунок ТОВ «КФ» «Строй мастер»;
- відсутнє посилання на контракт в інвойсі, на виконання якого він виданий;
- декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: документи про вартість страхування, про вартість перевезення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що митний орган безпідставно зазначив, що в інвойсі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, оскільки вказане порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання митного органу на те, що у бізнес пропозиції виробника товару відсутня інформація щодо терміну дії цін, так як це не є підставою для коригування митної вартості товару.
Судова колегія звертає увагу, що поставка товару здійснювалась на умовах поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY, а витрати з морського перевезення вантажу понесені продавцем товару та включені у ціну товару.
Таким чином, в даному випадку не має значення, коли фактично продавець сплатив фрахт: у порту відправлення або у порту призначення, враховуючи, що вказаний платіж включений у ціну товару, що виставлена до сплати покупцю у поданих до митного оформлення інвойсах.
Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) визначено, за умовами поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення), продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.
Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що формування продавцем ціни на товар та включення до контрактної вартості товару витрат продавця на страхування та перевезення з урахуванням визначених умов поставки CIF, відбувається до моменту фактичного понесення таких витрат продавцем, тому ненадання продавцем товару документів, що підтверджують вартість страхування та транспортування товару до порту призначення не може свідчити про те, що витрати на страхування та перевезення не включені у вартість товару, так як відповідальність за будь-які наслідки цього несе продавець.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, однак лише у разі якщо страхування здійснювалося. Таким чином, коли окреме страхування не здійснювалось, відсутні підстави для включення ймовірної суми такого страхування до складу митної вартості товарів.
Аналогічно і транспортні (перевізні) документи повинні бути надані митниці лише у разі, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. В даному випадку, оскільки згідно умов поставки CIF витрати на перевезення товару до порту призначення несе продавець та вартість такого перевезення включена до контрактної ціни товарів, позивач не повинен додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY та надавати перевізні документи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що п. 6.3 контракту від 04 квітня 2017 року №СН-UA-17/04/04 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості товару; 2 оригінали специфікації; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали; експортна декларація - 1 копія. При цьому, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
До того ж, при митному оформленні позивачем були подані митному органу інвойс від від 31.07.2019 року № 512-20190508-1, специфікації від 31 липня 2019 року №11 до контракту, прас - лист продавця від 24 липня 2019 року, в яких вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY.
Таким чином, наданими документами підтверджено, що вищезазначені складові (страхування товару та перевезення до пункту призначення) включені продавцем до ціни товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а отже окремих чи додаткових витрат, які мають включатись до митної вартості імпортованого товару, пов'язаних з доставкою товару до пункту призначення, страхування товару, позивачем не понесено.
При цьому, при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, документів, що вказують на вартість перевезення оцінюваних товарів, а тому не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.
Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подані наведені документи, є безпідставними.
Що стосується посилань відповідача на те, що митним органом було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та, як встановлено під час розгляду справи, вказані документи давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару, судом першої інстанції вірно зазначено, що витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, а не доведеність відповідачем неможливості застосувати під час митного оформлення товару митну вартість за основним методом та необґрунтованість застосування резервного методу, свідчить про неправомірність рішення органу щодо її коригування.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, прийнятого на підставі неправомірних висновків митного органу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Чорноморської митниці Держмитслужби та скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.
Повне судове рішення складено 27.05.2020року.