П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3530/19
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
рішення суду 1 інстанції прийнято у м. Одеса
27 лютого 2020 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмову, викладену в Листі від 10 квітня 2019 року №695/Г-11, щодо проведення перерахунку та виплати без обмежень максимального розміру пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381, з урахуванням сум додаткового грошового забезпечення; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням сум нарахованої премії в розмірі 921,20 грн. згідно довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113 грн., та грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08 грн., згідно грошового атестату від 19 березня 2010 року №7, та провести її виплату без обмежень максимального розміру, починаючи з 01 січня 2012 року; стягнути різницю між фактично отриманою та перерахованою з 01 січня 2012 року в новому розмірі пенсією за вислугу років.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 в розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням сум нарахованої премії в розмірі 921,20 грн. згідно Довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113 грн., та грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08 грн., згідно грошового атестату від 19.03.2010 року №7, та провести її виплату без обмежень максимального розміру за період з 01.01.2012р. по 12.12.2018р.; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 різниці між фактично отриманою та перерахованою за період з 01 січня 2012 року по 12 грудня 2018 року в новому розмірі пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням сум нарахованої премії в розмірі 921,20грн. згідно Довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113грн., та грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08грн., згідно грошового атестату від 19 березня 2010 року №7 без обмежень максимального розміру пенсії, залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011р. №1381 в розмірі 90 % грошового забезпечення, та провести її виплату без обмежень максимального розміру за період з 01.01.2012р. по 12.12.2018р.;
- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) різницю між фактично отриманою та перерахованою за період з 01.01.2012р. по 12.12.2018р. в новому розмірі пенсією за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011р. №1381 в розмірі 90% грошового забезпечення без обмежень максимального розміру пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції під час ухвалення вищевказаного рішення норм матеріального та процесуального права.
У своїх доводах апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги, оскільки за період з 01.01.2012 року по 12.12.2018 року ОСОБА_1 і так отримував основний розмір пенсії, встановлений при призначенні йому пенсії, а саме 90% грошового забезпечення. Крім того, судом першої інстанції не досліджено той факт, що 12.07.2018 року Головним управлінням перераховано пенсію ОСОБА_1 в розмірі вже 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.05.2016 року та розраховано доплату за період з червня 2016 року по грудень 2018 року без обмежень максимального розміру пенсії, на підставі рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 815/1211/18. Крім того, згідно із ст. 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2011 року збережено у фіксованому розмірі 14 294 грн. 87 коп., що перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (7840 грн. з 01.10.2011 року).
Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.03.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років згідно Постанов Кабінету Міністрів України» Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011р. №1381, «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015р. №1013 в розмірі 90 % грошового забезпечення посади голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, з урахуванням перерахованої належним чином суми додаткового грошового забезпечення згідно грошового атестату від 19.03.2010року №7 (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні та премії) без застосування обмежень максимального розміру пенсії, починаючи з 01 січня 2012року.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 від 27.03.2019р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу заявника надіслано Лист-відповідь від 10.04.2019р. №695/Г-11, яким адресата повідомлено про відсутність законодавчо передбачених підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсій таких видів грошового забезпечення як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога при звільненні зі служби та одноразова премія. Щодо перерахунку пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» повідомлено, що з 01.01.2012р. ОСОБА_1 проведено зазначений перерахунок внаслідок якого, з урахуванням обмеження максимальним розміром, сума пенсії становить 14294,87 грн. Щодо перерахунку пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», повідомлено, що вказаною постановою проведення перерахунку пенсій не передбачено.
Не погодившись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладеною в Листі від 10.04.2019р. №695/Г-11, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законодавчо передбачених підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зазначив, що при перерахунках пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011року №1381, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повинно було застосовувати норму, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії (позивачу призначено пенсію 20 березня 2010року), у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру. Разом з тим, судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність законодавчо передбачених підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113 грн., грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08грн., згідно грошового атестату від 19 березня 2010року №7, оскільки їх виплата здійснювалася не щомісячно, у зв'язку з чим вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 20.03.2010року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як інвалід війни ІІ групи.
Підставою для звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою слугувало неврахування ГУ ПФУ в Одеській області під час призначення пенсії за вислугу років усіх видів грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням на пенсію та питання перерахунку і виплати пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011р. №1381 в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення без застосування обмеження максимального розміру пенсі
Згідно приписів ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
З урахуванням зазначеного, судом першої інстанції правильно зроблено висновок про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
За приписами до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Тобто, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
При обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Вказані висновки в тому числі узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною зокрема у Постанові від 6 лютого 2019 року по справі № 522/2738/17.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113 грн., грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08грн., згідно грошового атестату від 19 березня 2010року №7, оскільки їх виплата здійснювалася не щомісячно, у зв'язку з чим вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.
Вирішуючи питання стосовно перерахунку та виплати пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011р. №1381 в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення без застосування обмеження максимального розміру пенсії, судом першої інстанції враховано наступні правові норми.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011року №1381 встановлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", збільшуються на 25 відсотків. Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, сум індексації та інших доплат до пенсії.
Відповідно до п.10 вищевказаної постанови передбачено, що вона набирає чинності з 1 січня 2012року.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011року №3668-УІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011року визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016року у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення першого речення ч.7 ст.43 Закону №2262. Зокрема, Конституційний суд зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
З урахуванням вищевказаного рішення Конституційного Суду України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійний орган зобов'язаний здійснити виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
Аналогічної правової позиції щодо застосування зазначених норм права викладена Верховним Судом України, зокрема у Постановах від 10 травня 2016року по справі №21-278а16, від 05 липня 2016року по справі №461/2167/14-а, від 06 липня 2016року по справі №2-а/638/70/15, від 13 липня 2016року по справі №638/2700/14-а, від 03.04.2018р по справі №175/1665/17, від 24.04.2018року по справі 686/12623/17, від 4 лютого 2019року у справі №240/5401/18, тощо.
Так, Верховний Суд вказав, що зміни до ст.63 Закону № 2262-ХІІ як Законом України від 8 липня 2011року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», так і Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Крім того, постанова КМУ від 13 лютого 2008року №45, що регулює порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при перерахунках пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з набранням чинності Постановм Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011року №1381, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повинно було застосовувати норму, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії (позивачу призначено пенсію 20 березня 2010року), у зв'язку з чим апелянт зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру за період з 01.01.2012 року по 12.12.2018 року.
Доводи апелянта щодо проведення перерахунку пенсії за аналогічний період (з 01.05.2016 року) на виконання різних судових рішень колегія суддів вважає недоречними, оскільки п. 3 резолютивної частини оскаржуваного судового рішення чітко визначено про необхідність стягнення з пенсійного органу саме різниці між фактично отриманою та перерахованою за період з 01.01.2012 року по 12.12.2018 року в новому розмірі пенсією за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 у розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 в розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням сум нарахованої премії в розмірі 921,20 грн. згідно Довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113 грн., та грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08 грн., згідно грошового атестату від 19.03.2010 року №7, та провести її виплату без обмежень максимального розміру за період з 01.01.2012р. по 12.12.2018р.; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 різниці між фактично отриманою та перерахованою за період з 01 січня 2012 року по 12 грудня 2018 року в новому розмірі пенсії за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням сум нарахованої премії в розмірі 921,20грн. згідно Довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 5113грн., та грошової допомоги при звільненні в сумі 270873,08грн., згідно грошового атестату від 19 березня 2010 року №7 без обмежень максимального розміру пенсії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Осіпов Ю.В.