П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/361/20
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2020р. по справі №400/361/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" до Державної податкової служби України про скасування рішення від 10.12.2019 р. № 1349898/41528079,-
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2020 року ТОВ "Мегабуд - Н" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в якому просило скасувати рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмовити в такій реєстрації від 10.12.2019 року № 1349898/41528079.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що надані позивачем документи, цілком відповідають вимогам, викладеним у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач не надав документів, достатніх для реєстрації податкових накладних.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 28 лютого 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" - задовольнив повністю.
Скасував рішення від 10.12.2019 № 1349898/41528079.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, ідентифікаційний код 43005993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" (вул. 1 Слобідська, 8-А, кв. 3, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 41528079) судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні), сплачений платіжним дорученням № 462 від 21.01.2020 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не взято до уваги, що підставою відмови у реєстрації вказаних накладних стало ненадання платником податків саме на розгляд комісії необхідних документів (первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку);
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 01.10.2019 року ТОВ "Мегабуд-Н" (продавець) уклав договір купівлі-продажу № 01-10-2019 з ТОВ "Чисто Клінінг" (покупець), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.
Пунктом 3.2. Договору передбачено,що оплата за товар перераховується покупцем в безготівковій формі на поточний рахунок продавця. Оплата за товар може бути здійснена в будь-якій іншій формі, не забороненій чинним законодавством України.
Згідно видаткової накладної №236 від 22.10.2019 позивач поставив на адресу ТОВ "Чисто Клінінг" товар на суму 99,42 грн. з ПДВ.
22.10.2019 ТОВ "Мегабуд-Н" було складено податкову накладну № 171 про постачання на адресу ТОВ "Чисто Клінінг" товару на загальну суму 99,42 гривень(а.с.25).
13.11.2019 позивач направив на реєстрацію податкову накладну № 188 на суму 99,42 грн., в т.ч. ПДВ 16,57 грн .
13.11.2019 позивачем отримано від відповідача квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки ПК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.26).
02.12.2019 позивачем надано пояснення та копії фінансово-господарських документів на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області(а.с.27-28).
Відповідач рішеннями від 10.12.2019 № 1349898/41528079 відмовив у реєстрації податкової накладної №171 від 22.10.2019 року. В якості підстав для відмови вказано ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні(а.с.34-35).
Не погоджуючись з відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені Державною податковою службою України підстави для прийняття спірного рішення є формальними, оскільки не містять чіткого визначення того порушення, яке на думку податкового органу, було допущено позивачем. При цьому позивач виконав свій обов'язок щодо надіслання до податкового органу первинних документів на підтвердження факту господарських операцій та пояснень по суті цих операцій.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За приписами пунктів 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до підпунктів 13-14 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21.02.2018 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу розглядаються Комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чи про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено,
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку,
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21 постанови КМУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, контролюючий орган у повідомленні про прийняття податкової накладної від 22.10.2019 № 171 та зупинення її реєстрації (а.с.26) не зазначив конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної, чим порушив вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній станом 10.07.2017 року).
Податковим органом у вказаній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Проте, як пункт"б" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу визначення конкретного виду критерію, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної. Також контролюючим органом не зазначено в квитанції, які саме документи необхідно надати платнику податків, як того вимагає пункт "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Податковий орган зобов'язаний був у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, оскільки визначення конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів.
Разом з цим, позивачем на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області було направлено пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Чисто Клінінг" із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення відповідачем-1 отримані, про що свідчить квитанція №2 (а.с.27-28).
Проте податковий орган не врахував надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження та прийняв спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача(а.с.34-35)
Вказані рішення містять наступні підстави відмову в реєстрації податкових накладних: ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Тобто, у самому рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, а вказано лише на загальні підстави для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення від 10.12.2019 року № 1349898/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної № 171 від 22.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям частини 2 статті 2 КАС України, а саме є необґрунтованим, тому підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 6306,00 грн., колегія суддів зазначає, що в цій частині рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, саме відповідач повинен надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних, тому позов належить задовольнити.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання апелянта на те, що платником податків не надані первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку), колегія суддів відхиляє, адже ТОВ "Мегабуд - Н" надало податковому органу всі наявні у нього документи, що виключало зупинення реєстрації податкової накладної позивача, а саме: договір купівлі-продажу № 01-10-2019 з ТОВ "Чисто Клінінг"; договори , щодо надання ТОВ "Чисто Клінінг" у суборенду нерухомого майна: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, договір суборенди приміщень.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Мегабуд - Н" частково обґрунтованими та підлягають задоволенню. Окремо колегія суддів зазначає, що формальне не дотримання судом першої інстанції вимог пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України (не визнання протиправним акту індивідуальної дії) не призвело до не правильного вирішення справи.
Отже, з огляду на відсутність доводів апеляційної скарги з цього приводу суд вважає, що це не є підставою для зміни або скасування рішення суду.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2020р. по справі №400/361/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.