27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1810/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в м. Дніпро в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/1810/20 за позовом ОСОБА_1 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту зі всього майна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому просив зняти арешт з всього майна (коштів) ОСОБА_1 накладений постановою Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05 квітня 2017 року № 53704382.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В силу частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист № 203/3558/13-к на підставі вироку від 30.03.2016 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна. З урахуванням часу попереднього ув'язнення з 05.08.2009 року до 03.04.2015 року вважати засудженого таким, що відбув покарання повністю, тому звільнити його від подальшого відбуття покарання.
05.04.2017 року державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Саламахою Д.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 203/3558/13-к, виданого 05.09.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська.
05.04.2017 року державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Саламахою Д.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 203/3558/13-к, виданого 05.09.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : все майно.
25.09.2017 року державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Саламаха Д.І. постановив виконавчий документ - виконавчий лист № 203/3558/13-к, виданий 05.09.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію всього майна, що належить ОСОБА_1 повернути стягувачу.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.08.2018 року № 135018548 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:01:380:0156 площею 0,1 га, на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Дніпровської міської ради, серія та номер 137/34, видано 25.07.2018 року.
23.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) із заявою про зняття арешту, накладеного на все його майно при примусовому виконанні виконавчого провадження №53704382.
Листом Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 03.02.2020 року за №14981 ОСОБА_1 у відповідь на його звернення повідомлено про те, що повернення виконавчого документа відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” не передбачає зняття арешту з майна. Також рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання.
Вважаючи, що його право порушено, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час вчинення оскаржуваної виконавчої дії діяв правомірно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:
1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про зняття арешту з майна) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У відповідності до положень ч. ч. 1-3 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;
14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 25.09.2017 державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Саламаха Д.І. постановив виконавчий документ - виконавчий лист № 203/3558/13-к, виданий 05.09.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію всього майна, що належить ОСОБА_1 повернути стягувачу. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що виконавче провадження за вказаним виконавчим листом закінчено або докази повернення виконавчого документа до суду, який його видав (відповідні постанови тощо), відтак, підстави для зняття арешту із майна позивача відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна заява задоволенню не підлягає.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року в адміністративній справі №160/1810/20 за позовом ОСОБА_1 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту зі всього майна - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова у повному обсязі складена 27 травня 2020 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш