27 травня 2020 р. Справа № 524/6602/19
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши клопотання Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.2020 року по справі № 524/6602/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Ловаріка Назарія Спартаковича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення,
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.2020 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Ловаріка Назарія Спартаковича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення.
На зазначене рішення суду Департаментом патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - відповідно до абз. 2 п.3 розділу VІ КАС України. Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн.
25.05.2020 від апелянта надійшло клопотання про подовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
В обгрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що згідно з ч.1 ст. 105 Закону України "Про Національну поліцію" фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом. Також, відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції № 73 від 06.11.2015, в редакції Наказу Національної поліції № 272 від 01.04.2020, Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює їх матеріально-технічне забезпечення. У зв'язку з чим, враховуючи, що батальйон патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та відповідно не має власного фінансового відділу, апелянтом до начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було направлено службову записку щодо сплати судового збору, на підставі якої, як вказує апелянт, буде сплачено судовий збір. Зазначив, що платіжне доручення про сплату судового збору зпа подання апеляційної скарги буде направлено до Другого апеляційного адміністративного суду.
З огляду на викладене, просить суд апеляційної інстанції продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З приводу заявленого клопотання слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З доданих до клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги копій документів, вбачається, що апелянтом на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було направлено лист від 20.05.2020 № 8008/41/26/1/01-2020, про оплату судового збору за подання апеляційної скарги по справі №524/6602/19, в якому відповідач просить доручити Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1152,60 грн. та направити квитанцію про сплату судового збору відповідачу.
Отже, наданими відповідачем доказами вбачається наявність об'єктивних причин, які унеможливлюють сплату відповідачем судового збору, у строки, встановлені в ухвалі суду від 14.05.2020, а також вжиття заходів щодо вчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, слід надати відповідачу додатковий строк для сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні документи, які б належним чином підтверджували повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу та подавала від імені апелянта клопотання - Щепілова О.В., на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Департаменту патрульної поліції.
Так, частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Апеляційну скаргу та подані до суду апеляційної інстанції клопотання підписано представником Щепіловим О.В.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII (далі по тексту - Закон №1401-VIII).
Пунктом 16 розділу І Закону №1401-VIII розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).
Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Слід зазначити, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.
Однак, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) особою, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особами, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи (код ЄДРПОУ - 40108646) вказано керівника - ОСОБА_2 . Відомості про особу, яка підписала апеляційну скаргу - Щепілова О.В., в Реєстрі відсутні.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованого судом з метою перевірки повноважності представника апелянта, вбачається, що в Єдиному реєстрі адвокатів України наявний запис про адвоката Щепілова Олександра Володимировича.
Відповідно до ч.ч. 4,8 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Однак, всупереч зазначеним нормам, до апеляційної скарги не надано документів на підтвердження повноважень Щепілова О.В. як адвоката представляти інтереси Департаменту патрульної поліції в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для надання документів, які свідчать про те, що представник відповідача - Щепілов О.В. є адвокатом, який відповідно до положень пункту 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України здійснює представництво Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до п.3 розділу VІ "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298, п.3 розділу VІ Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Клопотання Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департмаенту патрульної поліції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.
Повторно направити ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 року про залишення без руху апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.2020 року по справі № 524/6602/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Ловаріка Назарія Спартаковича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - відповідно до абз. 2 п.3 розділу VІ КАС України.
Розяснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору та надання доказів щодо належного уповноваження Щепілова О.В. на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис) Т.С. Перцова