ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 травня 2020 року м. Київ № 826/5478/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»
до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області
третя особа: Офіс великих платників податків ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
прийняв до уваги таке:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» з позовом до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 11.11.2016 №000058/10-08-21-00/32104254, винесене Вишгородською ОДПІ у Київській області, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 51000,00 грн.
Ухвалами суду від 26.04.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 17.08.2017 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи Офіс великих платників податків ДФС, враховуючи знаходження позивача на обліку в вказаному податкового органі.
Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях.
Третя особа пояснень по суті спору не надала.
У судовому засіданні 25.09.2017 суд на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
28.10.2016 ГУ ДФС у Київській області видано Наказ №609 Про проведення фактичних перевірок, яким визначено перелік суб'єктів господарювання, серед яких, ТОВ «ЕКО».
01.11.2016 в магазині, розташованому за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 2Б, в якому провадиться господарська діяльність Позивача, працівниками Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Київській області - ГДРІ Іванов Д.О. та ГДРІ Атабєгов І.М. , проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.
За результатом проведення перевірки складений Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 02.11.2016 р. №1145/10-36-40/32104254 (бланк 001359).
Згідно змісту вказаного Акту контролюючим органом зафіксовано, що в магазині позивача за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 2Б , встановлено факт зберігання пачки сигар з фільтром зі смаком рому «Cafй Crиme Filter & flavor espresso rumtwist» виробництва «Скандінавіан Табакко», Нідерланди по ціні 115,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка. Також відповідачем згідно акту (довідки) встановлено факт реалізації пляшки лікеру «Sheridan's», 0,7 л., 15,5 % об., виробництва Бейліс Дублін , Ірландія по ціні 659,85 грн., згідно фіскального чеку від 01.11.2016 з маркою акцизного збору попереднього зразка, терміном придатності 2 роки, дата виготовлення 11.10.2014. Також, згідно акту перевірки встановлено факт зберігання віскі «Johnnie Walker Red Lable»,4,5 л., 40% об., яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка з порушенням терміну придатності до споживання. Вказаним, позивачем порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
11.11.2016 Вишгородською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000058/10-08-21-00/32104254.
Вважаючи таке рішення протиправним та прийнятим в супереч законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає таке.
Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень
Таким чином, склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність, створює факт продажу/реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.
Суд звертає увагу, що факт дійсності акцизної марки наклеєної на продукції виявленої в магазині позивача, а саме на спірних пляшках, відповідачем не заперечується.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, що розглядається, суд встановив, що податковий орган застосував до позивача фінансові санкції на підставі абзацу п'ятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.
Суд зазначає, що таке тлумачення є невірним і викривляє зміст абзацу п'ятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР. Марка акцизного податку, за відсутності ознак її підробки, є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольного напою. Зразок (форма) такої марки завжди офіційно встановлюється уповноваженим органом державної влади.
Наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразку за жодних обставин, в тому числі прострочення товару, на який така акцизна марка наклеєна, не може дорівнювати твердженню про те, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.
Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 24 вересня 2015 року у справі № 810/2747/15.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази, що підтверджують факт реалізації позивачем пляшки лікеру «Sheridan's», 0,7 л., 15,5 % об., виробництва Бейліс Дублін , Ірландія. Суд не приймає в якості належного доказу копію фіскального чеку від 01.11.2016, оскільки з його не можливо встановити прямого зв'язку саме з спірною пляшкою (т.1 а.с. 49). Більше того, вказаний чек ніяким чином не засвідчений. Також, не знаходять підтвердження матеріалами справи твердження відповідача на прострочення строку придатності пляшки лікеру «Sheridan's», 0,7 л., 15,5 % об., виробництва Бейліс Дублін , Ірландія, оскільки з матеріалів фотофіксації не можливо встановити дату виготовлення такого товару, лише строк придатності 2 роки (т.1 а.с. 53, 54).
Більше того, в акті перевірки відсутня деталізація порушення, що фактично не дає можливості встановити наявність чи відсутні факту порушення як такого.
Контролюючим органом не відображено в акті перевірки яким чином ним було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без акцизних марок (наприклад, через проведення заходу контрольної закупки спірної пляшки спиртного).
Суд не приймає надані відповідачем роздруківки фотофіксації, враховуючи те, що останні не відповідають вимогам, які ставляться до вказаного роду доказів.
Щодо порушення встановленого контролюючим органом по факту зберігання спірної пачки сигар з фільтром зі смаком рому «Cafй Crиme Filter & flavor espresso rumtwist» виробництва «Скандінавіан Табакко» без акцизної марки встановленого зразка, суд зазначає, що позивачем, згідно змісту позовної заяви, не заперечується вказаний факт. Разом з тим, враховуючи не надання контролюючим органом розрахунку фінансових санкцій по оскаржуваному рішенню щодо застосування санкцій по кожному порушенню, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення в цілому.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії-); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним в акті перевірки висновків, покладених в основу прийнятого оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 11.11.2016 №000058/10-08-21-00/32104254, прийняте Вишгородською ОДПІ у Київській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської ОДПІ у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»: 03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код ЄДРПОУ: 32104254
Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області: 07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1-А, код ЄДРПОУ: 39466569
Офіс великих платників податків ДФС: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ: 39440996.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій