ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 травня 2020 року м. Київ № 640/19635/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс»
до Державної податкової служби України
про визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію,
зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України № 523/6/99-00-04-01-01-15/ІПК від 01 жовтня 2019 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України видати нову податкову консультацію на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» за вих. № 1011 від 30 серпня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із змістом податкової консультації, вважає консультацію такою, що не відповідає нормам Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає про обґрунтованість та законність наданої податкової консультації.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
03 вересня 2019 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із заявою про надання індивідуальної податкової консультації, в якій надати роз'яснення щодо наступного питання: чи розуміємо під реалізацією визначення, наведене в пункті 14.1.212 Податкового кодексу України для заповнення звіту 2-РС.
У відповідь, листом від 01 жовтня 2019 року № 523/6/99-00-04-01-01-15/ІПК, зазначено наступне:
«Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво алкогольних напоїв подають звіти за формами № 2-РС передбачених Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення».
Статтею 14.1.212. Податкового кодексу України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Таким чином, відвантаження алкогольних напоїв на склади відповідального зберігання підпадає під визначення наведене в статті 14.1.212 Податкового кодексу України та відповідно таку продукцію слід відображати у графі 9 «Реалізовано у звітному місяці у тому числі на внутрішньому ринку».
Позивач вважає, що вищевказана консультація не відповідає положенням чинного законодавства та порушує права позивача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. п. 14.1.172 п. 14.1. ст. 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. п. 14.1.172 1 п. 14.1. ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
У відповідності до п. п. 14.1.173 п. 14.1. ст. 14 ПК України узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.
Відповідно до ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
- підпис платника податків;
- дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Індивідуальні податкові консультації надаються:
- в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
- у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов'язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
- про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
- про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п'яти календарних днів з дня їх надання.
Відповідно до ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):
1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;
2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;
3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування;
4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Виходячи із змісту положень наведених вище норм ПК України, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є:
- опис питань, що порушуються платником податків;
- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;
- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/2032/16 та від 22.10.2019 у справі №520/10111/18.
Водночас з аналізу наданої відповідачем індивідуальної податкової консультації вбачається, що Державною податковою службою України не надано відповідей на поставлені позивачем запитання щодо звітності.
Зокрема, позивач у заяві зазначає, що Товариство є виробником алкогольної продукції (ліцензія на виробництво алкогольних напоїв серії АЕ №298250, реєстраційний номер 115, переоформлена 05.04.2017р., дійсна з 08.07.2015р. по 08.07.2020р.), яка в подальшому також реалізується Товариством оптовими партіями (ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) серії АЕ №297369, реєстраційний номер 100322, дата видачі 09.10.2015р., дійсна з 09.10.2015р. по 09.10.2020р.).
Відповідно до ч.3 ст.16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб'єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов'язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев'ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення №49 від 11.02.2016 р. затверджено форму звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв».
Відповідно до форми звіту № 2-РС у графах 8, 9, 10 розділу 1 такого звіту заповнюєтеся інформація щодо обсягів реалізації алкогольних напоїв у звітному місяці.
Згідно пунктів 7-9 розділу II Порядку заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», затв. наказом Міністерства фінансів України №49 від 11.02.2016р.,
у графі 8 вказується загальна кількість реалізованої продукції у звітному місяці;
у графі 9 вказується кількість продукції, яка реалізована на внутрішньому ринку у звітному місяці;
у графі 10 вказується кількість продукції, яка реалізована на експорт у звітному місяці.
Відповідно до інформаційного листа ДФС України «Щодо порядку заповнення звітності про обсяги виробництва/обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 29.04.2016 р. №15535/7/99-99-12-01-01-17,
у графах 1, 2 зазначаються відповідно вид та код алкогольних напоїв згідно з додатком до Наказу № 49;
у графі 3 вказуються одиниці виміру, відповідно до яких складається звіт, дані щодо коду продукції згідно з УКТ ЗЕД 2208 (крім виноробної продукції) вносяться до таблиці у перерахунку на безводний спирт (дал б. с.) та у фізичному обсязі (дал);
у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця;
у графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці;
у графі 6 вказується кількість готової продукції, яка надійшла в місце зберігання у звітному місяці з торговельної мережі, за імпортом тощо;
у графі 7 вказується кількість імпортної продукції, яка надійшла на підприємство у звітному місяці;
у графі 8 вказується загальна кількість реалізованої продукції у звітному місяці;
у графі 9 вказується кількість продукції, яка реалізована на внутрішньому ринку у звітному місяці;
у графі 10 вказується кількість продукції, яка реалізована на експорт у звітному місяці;
у графі 11 вказуються втрати при зберіганні, відпуску продукції на лабораторні потреби тощо у звітному місяці;
у графі 12 вказується кількість продукції, яка відпущена іншим підрозділам підприємства для виробництва алкогольних напоїв у звітному місяці;
у графі 13 вказується кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця;
у графі 14 надаються пояснення до граф 6 - 12 (у разі наявності) звітні дані щодо продукції, на яку встановлено два коди згідно з УКТ ЗЕД, проставляються окремо за кожним кодом.
З урахуванням вищезазначеного, переміщення на склади відповідального зберігання слід відображувати в графі 5 звіту 2-РС, при цьому в графі 9 звіту 2-РС слід показувати тільки реалізацію, без переміщення на склади відповідального зберігання.
Статтею 14.1.212. Податкового кодексу України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Тобто, при застосуванні пп.14.1.212 п.14.1. ст.14 ПКУ переміщення на склади відповідального зберігання слід вказувати у графі 9 розділу І звіту за формою №2-РС.
Таким чином, позивачем повідомлено податковий орган, що існує неоднозначний підхід до того, яку інформацію слід відображати у графі 9 розділу І звіту за формою №2-РС, а саме: вказувати в такій графі дані реалізації з урахуванням переміщення алкогольних напоїв на склади відповідального зберігання чи без такої.
Позивачем наголошено у зверненні, що отримання податкової консультації з вищезазначеного питання є необхідним в практичній діяльності Товариства, оскільки прямо впливає на зобов'язання Товариства з подання з достовірними даними звітів за формою №2-РС, дотримання Товариством податкового законодавства.
Відтак фактично платник податків не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, що з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, є підставою для скасування спірної податкової консультації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №826/14131/16.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність винесення спірних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України № 523/6/99-00-04-01-01-15/ІПК від 01 жовтня 2019 року.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України видати нову податкову консультацію на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» за вих. № 1011 від 30 серпня 2019 року.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» (01033, м. Київ, Спортивна площа, буд. 3, код ЄДРПОУ 36843876) судові витрати у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова