ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
26 травня 2020 року м. Київ № 826/4297/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянув у письмовому провадженні заяву про роз'яснення судового рішення по справі
за позовом ОСОБА_1
доДержавної казначейської служби України Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач-1, ДКСУ) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ в м. Києві), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Держави в особі відповідачів щодо тривалого невиконання рішень судів;
- стягнути з відповідача-2 належні позивачу за рішенням судів кошти у загальній сумі 115985,11 грн. та моральну шкоду в сумі 330 557,00 грн.;
- зобов'язати відповідача-1 здійснити нарахування відповідно до судових рішень, які набрали законної сили, сум інфляції і сум компенсації за втрату позивачем частини доходів у зв'язку із порушенням строку перерахування коштів за рішеннями суду;
- звернути рішення до негайного виконання;
- зобов'язати відповідача-1 в місячний строк, з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі, надати суду звіт про виконання судового рішення.
Рішенням суду від 01.04.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Держави в особі Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо тривалого невиконання рішень судів. Стягнуто з Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень). Зобов'язано Державну казначейську службу України здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування і виплату індексу інфляції та компенсації в розмірі трьох відсотків річних за період невиплати позивачу суми грошових коштів на виконання судових рішень, які набрали законної сили, а саме: постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі №2а-164/11, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 у справі №2610/1687/2012, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 у справі №2а-35/12 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у справі №2а-290/12. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2019 без змін.
Через відділ документального обігу та контролю від позивача надійшла заява, в якій позивач, просить роз'яснити рішення суду.
Частиною першою та другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вказаної статті свідчить про те, що вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним судового рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають судові рішення у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення в наслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст судового рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке судове рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому його суть і не торкаючись питань, які не були предметом розгляду.
Згідно змісту поданої заяви позивач просить роз'яснити частину третю резолютивної частини рішення від 01.04.2019: "Стягнути з Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень)", а саме в яких частинах має стягуватися з відповідачів розмір моральної шкоди. Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що за наслідками подачі до виконання виконавчого листа, казначейством повернуто його без виконання оскільки, не визначено розміру частин від загальної суми стягнення з кожного з боржників.
Суд зазначає, що Державна казначейська служба України та Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві є державними органами, на яких покладений обов'язок здійснення розподілу державних коштів. Більше того, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві входить до структури Державної казначейської служби України та є йому підпорядкованим. Як вбачається зі змісту рішення, а саме пункту 3 його резолютивної частини, а також змісту його формулювання, обов'язок щодо виплати моральної шкоди на користь ОСОБА_1 є солідарним. Суд звертає увагу, що в силу частини 4 статті 543 Цивільного кодексу України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу, що обов'язок щодо виплати на користь позивача - ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень) з Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві є солідарним.
Щодо роз'яснення строку виконання рішення суду, суд зазначає, згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 01.04.2019 №826/4297/17 задовольнити.
Роз'яснити, що обов'язок щодо виплати на користь позивача - ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень) з Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві є солідарним.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя Р.О. Арсірій
Судді В.А. Кузьменко
О.П. Огурцов