ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2020 року м. Київ № 640/11270/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва А.А.
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва А.А. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду із позовною вимогою немайнового характеру. Отже, сума судового збору, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", становить 840,80 грн.
Поряд з цим, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору.
Водночас, позивач зазначає, що звільнений від сплату судового збору, посилаючись на постанову Верховного Суду від 14.02.2018 №589/6044/2013
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на постанову Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 589/6044/2013, оскільки спосіб та підстави звернення до суду у зазначеній справі та у даній справі не є тотожними. Так у постановах Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі №589/6044/2013 зазначений позивачем висновок, було зроблено щодо звернення особи до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з новим адміністративним позовом в порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а не із скаргою на рішення державного виконавця щодо неналежного виконання рішення місцевого загального суду.
Оскільки Закон України «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою щодо зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії у виконавчому провадженні, відповідно судовий збір за звернення до суду з даним позовом сплачується на загальних підставах.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Поряд з цим, суд акцентує увагу, пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не пізніше ніж п'ять днів з дня закінчення дії карантину на території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян