Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
26 травня 2020 р. справа № 520/4227/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку ст. 287 КАС України за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про: 1) визнання протиправною та скасування постанови від 16.03.2020 року про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пікула В.Ю. у виконавчому провадженні ВП № 60925994; 2) стягнення на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за реквізитами - код ЄДРПОУ 39792822, Р/р ІІА238201720343140002000090576, Державна казначейська служба України, м. Київ, -
встановив:
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., винесена у виконавчому провадженні ВП №60925994, прийнята всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим підлягає скасуванню з підстав того, що Головне управління направило лист на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.01.2020 року за вих. № 11-20-14- 650/0/19-20 згідно із яким останнього було повідомлено про виконання судового рішення згідно із постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60925994.
Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позову заперечує в повному обсязі. Вважає, що державним виконавцем вжито всіх необхідних заходів, відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Справу просив розглянути без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача також через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, враховуючи подані представниками сторін клопотання, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
З Ухвали Харківського апеляційного суду від 16.08.2019р. по справі №2-87/10 судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25 жовтня 2010 року з урахуванням додаткового рішення Апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2010 року скасовано рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 19 травня 2010 року у справі № 2-87/10 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області про передачу їм у приватну власність земельних ділянок в розмірі кадастрових га. з земель, наданих у безстрокове користування ОСОБА_1 як голові фермерського господарства задоволено частково. Зобов'язано Близнюківську районну державну адміністрацію Харківської області передати у приватну власність кожного з позивачів земельну ділянку розміром 6,192 га з земель, наданих у безстрокове безоплатне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право користування землею сер. Б № 046577 від 1993 року, виданого виконкомом Близнюківської районної ради депутатів труда Харківської області на його ім'я і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за № 30. Вирішено питання розподілу судових витрат.
На підставі вищевказаних рішень суду апеляційної інстанції стягувачам були видані виконавчі листи №2-87/10 від 10 листопада 2010 року, однак ці виконавчі листи стягувачами не були подані до органу ВДВС, оскільки Близнюківська районна державна адміністрація стала виконувати рішення суду у добровільному порядку.
Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 19.12.2017 року (за результатами розгляду справи, направленої на новий розгляд), залишеною без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року, заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-87/10, задоволено.
Визнано у цивільній справі №2-87/10, причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа № 2-87/10 про зобов'язання передати у приватну власність кожного з позивачів земельну ділянку розміром 6,192 га з земель, наданих у безоплатне користування ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право користування землею серії Б№046577 від 1993 року, виданого виконкомом Близнюківської районної ради депутатів трудящих Харківської області на його ім'я і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 30, поважними.
Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-87/10 у цивільній справі №2-87/10 про зобов'язання передати у приватну власність кожного з позивачів земельну ділянку розміром 6,192 га з земель, наданих у безоплатне користування ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право користування землею серії Б№046577 від 1993 року, виданого виконкомом Близнюківської районної ради депутатів трудящих Харківської області на його ім'я і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 30. Замінено сторону виконавчого провадження у цивільній справі №2-87/10 з боржника Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області на Головне управління Держгеокадастру Харківської області.
Так, на виконання виконавчого листа по справі №2-87/10, виданого 09.01.2018 державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 21.12.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60925994, згідно якої Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зобов'язано передати у приватну власність кожного з позивачів земельну ділянку розміром 6,192 га земель, наданих у безоплатне користування ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право користування землею серії Б №046577 від 1993 року, виданого виконкомом Близнюківської районної ради депутатів трудящих Харківської області на його ім'я і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 30.
На виконання вищевказаного рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 20.01.2020 року прийнято наказ № 1604-СГ «Про передачу земельних ділянок у власність», відповідно до якого було передано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у власність кожного земельну ділянку розміром 6,192 га з земель наданих у безстрокове безоплатне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право користування землею серія Б за №046577 від 1993 року, виданого виконкомом Близнюківської районної ради депутатів трудящих Харківської області на його ім'я і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 30.
Позивачем після прийняття наказу від 20.01.2020 № 1604-СГ «Про передачу земельних ділянок у власність» листом від 22.01.2020 року за вих. № 11-20-14-650/0/19-20 повідомлено Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про виконання судового рішення згідно із постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60925994 та надано копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.01.2020 №1604-СГ.
Вказаний лист відповідач отримав 28.01.2020 року, що підтверджується особистим підписом уповноваженого представника відповідача та підтверджено змістом відзиву відповідача.
Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) ВП №60925994 від 16.03.2020 на Головне управління Держгеокадастру у Харківській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Не погодившись із вказаною постановою державного виконавця, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.5, 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.1, 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення. При цьому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.11.2019 №285 (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних праовідносин), Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Пунктом 8 Положення від 12.11.2019 №285 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на виконання рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2019 ВП №60925994, 20.01.2020 року прийнято наказ № 1604-СГ «Про передачу земельних ділянок у власність», відповідно до якого було передано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у власність кожного земельну ділянку розміром 6,192 га з земель наданих у безстрокове безоплатне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право користування землею серія Б за № 046577 від 1993 року, виданого виконкомом Близнюківської районної ради депутатів трудящих Харківської області на його ім'я і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 30.
Листом від 22.01.2020 року за вих. № 11-20-14-650/0/19-20 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області повідомлено Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про виконання судового рішення згідно із постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60925994 та надано копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.01.2020 №1604-СГ на підтвердження вищезазначеного.
Таким чином матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що позивачем не було виконано судове рішення та підтверджується виконання ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 19.12.2017 року за виконавчим листом по справі №2-87/10, виданим 09.01.2018.
Судом не береться до уваги посилання позивача про те, що видання Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області наказу № 1604-СГ «Про передачу земельних ділянок у власність» не може свідчити про виконання рішення суду, оскільки наказ суперечить положенням наказу Держгеокадастру від 23.10.2017 №216, з наступних підстав.
Суд зазначає, що Наказ Держгеокадастру від 23.10.2017 № 216 "Про затвердження типових Інформаційних та Технологічних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держгеокадастру", на який посилається державний виконавець в оскаржуваній постанові та у відзиві на адміністративний позов, втратив чинність на підставі наказу Держгеокадастру від 18.03.2019 № 89, а наказ Держгеокадастру від 18.03.2019 № 89 "Про затвердження типових Інформаційних та Технологічних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держгеокадастру" втратив чинність на підставі наказу Держгеокадастру від 05.11.2019 № 270.
Крім того, як вбачається зі змісту наказу Держгеокадастру від 05.11.2019 №270 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), останнім затверджено типові Інформаційні та типові Технологічні картки адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держгеокадастру, які в свою чергу регулюють заявницький порядок надання адміністративної послуги з видачі рішення про передачу у власність, надання у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності та встановлюють алгоритм приймання та реєстрації заяви щодо затвердження документації із землеустрою, поданої суб'єктом звернення та подальших дій при розгляді зазначеної заяви, в тому числі прийняття рішення про надання земельної ділянки або відмову в наданні земельної ділянки. В той час, як наказ від 20.01.2020 № 1604-СГ «Про передачу земельних ділянок у власність» Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було видано на виконання рішення суду. Вищезазначені накази Держгеокадастру не встановлюють форму такого рішення, зв'язку з чим твердження відповідача що рішення у формі наказу суперечить Інформаційним та Технологічним карткам є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.
Таким чином суд приходить до висновку, оскільки боржником рішення суду було виконано шляхом прийняття рішення про передачу земельних ділянок у власність, про що повідомлено відповідача, то при прийняті постанови від 16.03.2020 ВП №60925994 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому постанова від 16.03.2020 року про накладення штрафу, винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пікула В.Ю. у виконавчому провадженні ВП №60925994 без з'ясування фактичних обставин справи, є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, проведеним судовим розглядом виявлено факт порушення оскарженим рішенням владного суб'єкта права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі примусового виконання рішень суду, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.03.2020 року про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пікула В.Ю. у виконавчому провадженні ВП №60925994.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Старосєльцева