печерський районний суд міста києва
Справа № 757/438/20-к
29 квітня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000123, -
10.01.2020 ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2019 року серед іншого на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді від 17.10.2019 накладено арешт на майно ОСОБА_3 безпідставно та необґрунтовано.
В заяві поданій до суду ОСОБА_3 , вимоги клопотання підтримала, судове засідання просила проводити без її участі.
Представник Офісу Генеральної прокуратури, який повідомлявся судом належним чином, в судове засідання не з'явився. В заяві, надісланій на електронну адресу суду, прокурор ОСОБА_4 просив судове засідання проводити без його участі, проти скасування арешту не заперечував, оскільки в арешті відпала потреба.
Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ст. 386 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2019 року накладено арешт серед іншого на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
При вирішенні питання про арешт майна відповідно до ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 5) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ухвалі від 17.10.2019 слідчий суддя дійшов висновку, що з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, наявні підстави для накладення арешту, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження майна.
Для застосування п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя повинен встановити можливість конфіскації майна як виду покарання. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається: на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_3 , у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 підозру про вчинення кримінального правопорушення, не повідомлено. ОСОБА_12 , не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як суб'єкт вищевказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з вище викладеного, оскільки в подальшому арешті зазначеного майна, яке належать ОСОБА_3 , відпала потреба, наявні обґрунтовані підстави передбачені п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України щодо скасування арешту майна.
Відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 16, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000123 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2019 року серед іншого на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1