26.05.2020 Провадження № 2-з/389/11/20
ЄУН 389/1340/20
26 травня 2020 року місто Знам'янка
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Галина Володимирівна, розглянувши заявуОСОБА_1 про забезпечення позову про розподіл спільного майна пожружжя,
ОСОБА_1 25 травня 2020 року, до подання позовної заяви, звернулась до суду із даною заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт шляхом заборони відчуження ОСОБА_2 автомобіля PEUGEOT 308 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстровано 03 листопада 2019 року на ОСОБА_2 , до винесення рішення суду про розподіл спільного майна подружжя. Одночасно заявник просить винести рішення яким встановити місцем зберігання вказаного автомобіля - гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказала, що з ОСОБА_2 з 04 червня 2005 року перебуває в зареєстрованому шлюбі, але нещодавно чоловік повідомив їй, що бажає розлучитися з нею. Отже, вона у свою чергу, має намір скористатися своїм правом на поділ спільного майна подружжя як власник спільної власності, набутої у шлюбі з ОСОБА_2 . До поділу майна належить автомобіль PEUGEOT 308 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було зареєстровано на ОСОБА_2 03 листопада 2019 року. Вказаний транспортний засіб придбавався за її з ОСОБА_2 спільні кошти в період шлюбу, його вартість становила 160000 грн. Наразі ОСОБА_2 користується автомобілем на власний розсуд, без її погодження, перегнав його на стоянку в інше місце, ніж те, що зазначене у свідоцтві про реєстрацію і вже пошкодив автомобіль. Почав погрожувати їй, що продасть автомобіль, а гроші забере собі. Таким чином, з поведінки ОСОБА_2 та його ставлення до автомобіля стає зрозуміло, що він має на мені продати автомобіль, або ж вчинить дії, які приведуть до зменшення його вартості. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно наявний спір з приводу набутого під час шлюбу майна - автомобіля PEUGEOT 308 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та заявник має намір в подальшому подати до суду позовну заяву про розподіл спільного майна подружжя. Належність ОСОБА_2 вказаного автомобіля, підтверджується доданою до заяви копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, суд вважає обґрунтованим, таким, що безпосередньо пов'язаний і узгоджується з позовними вимогами, які позивач має право пред'явити до відповідача, його застосування не обмежить прав відповідача, і водночас забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на її користь.
Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом майбутнього позову та співмірності таких заходів заявленим ОСОБА_1 вимогам, та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднитичи зробити неможливим виконання рішення суду, вважаємо за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль PEUGEOT 308 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстровано 03 листопада 2019 року на ОСОБА_2 . Право на реалізацію відчуження транспортного засобу на час дії арешту у відповідача буде відсутнє, що на думку суду є логічним і справедливим до вирішення спору про розподіл спільного майна подружжя по суті.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.
Разом з цим, вимога заяви про встановлення місця зберігання арештованого автомобіля, задоволенню не підлягає, оскільки захід забезпечення позову, про який просить заявник, а саме накладення арешту шляхом заборони відчуження автомобіля, не передбачає обмеження права користування майном або його вилучення у власника.
Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Заявляючи вимоги про забезпечення позову шляхом встановлення місця зберігання автомобіля тобто фактично шляхом встановлення заборони використання спірного транспортного засобу, заявник не обґрунтувала належним чином, чому саме такі заходи забезпечення необхідно обрати.
На думку суду такий захід є не співмірним позовним вимогам, необхідність вжиття такого заходу належним чином не обґрунтована.
Крім того, до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених позивачем заходів в цій частині може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.
Матеріали справи також не містять будь - яких належних та допустимих доказів того, що відповідач, на час звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову, користуючись автомобілем може ускладнити виконання судового рішення, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову у вигляді фактичної заборони користування автомобілем.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність доказів щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258- 260, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про розподіл спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль PEUGEOT 308 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстровано 03 листопада 2019 року на ОСОБА_2 , шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.
У задоволенні вимоги заяви щодовстановленя місця зберігання автомобіля, відмовити.
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного судупротягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Дата складення ухвали 26.05.2020.
Суддя Г.В. Берднікова