Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
385/1629/19
2/385/80/20
26.05.2020 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Панасюка І.В.,
з участю секретаря судового засідання Кучер Н.Г.,
представника позивача органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації - Павук І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Орган опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що на обліку служби у справах дітей Гайворонської районної державної адміністрації перебуває малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що залишилась без батьківського піклування, так як мати дитини ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько малолітньої дитини ОСОБА_2 після смерті її матері з дитиною не проживає. Утриманням, вихованням та розвитком дитини займається бабуся ОСОБА_4 .
Малолітня дитина ОСОБА_1 навчається в Заваллівському ліцеї - мистецькій школі, характеризується позитивно, але буває неуважна, що може свідчити про негативну ситуацію в сім'ї, зокрема що стосується її батька.
Позов обумовлений тим, що батько дитини ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, ніде не працює. Батько ОСОБА_2 зовсім не займається вихованням та розвитком дитини, не цікавиться її життям та її успіхами в школі. В будинку, де раніше проживала малолітня дитина, та на даний час, разом з своєю матір'ю - пенсіонеркою проживає ОСОБА_2 , суцільний бруд та безлад, антисанітарія, присутні сторонні запахи, він часто влаштовує сварки та бійки, у зв'язку з чим неодноразово на виклики сусідів приїздила поліція.
Ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків виражається також у тому, що він протягом останніх півроку зовсім не цікавиться фізичним і духовним розвитком дитини, не дбає про її матеріальне забезпечення та здоров'я, практично не спілкується з своєю малолітньою дитиною, не вітає її з днем народження, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, що значно порушує нормальне самоусвідомлення дитини та може негативно вплинути на її подальший розвиток.
Таким чином, відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками щодо утримання, виховання та розвитку дитини.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Гайворонській районній державній адміністрації 30 липня 2019 року (протокол №12) членами комісії одноголосно прийнято рішення про доцільність позбавлення громадянина ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його малолітньої дитини - ОСОБА_1 .
Просить суд позбавити батьківських прав, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 всіх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з перерахуванням коштів на особистий рахунок дитини, починаючи з дня подання позову й стягувати щомісячно до досягнення нею повноліття та дитину передати органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації.
Представник органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації Павук І.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Пояснила, що останні півроку батько почав приділяти більшу увагу своїй дочці, в його будинку покращилася обстановка, все чисто та прибрано. Однак вважає, що це все є тимчасовим.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в його задоволені. Пояснив, що після звернення до суду виправив існуючу ситуацію, на даний час цікавиться життям своєї дитини, піклується про неї, забезпечує її матеріально. Дитина проживала окремо від нього, оскільки він працював та проживав за межами області.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
На обліку служби у справах дітей Гайворонської районної державної адміністрації перебуває малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що залишилась без батьківського піклування, оскільки мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5), а батько малолітньої дитини ОСОБА_2 після смерті її матері з дитиною не проживає. Дитина проживає разом з бабусею ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою № 549 від 26.07.2019 року Сальківської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 6).
Малолітня дитина ОСОБА_1 , навчається в Заваллівському ліцеї - мистецькій школі, характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою наданою Заваллівським ліцеєм - мистецькою школою (а.с. 8).
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, при цьому встановлено судом, що відповідач останні півроку належним чином виконує свої батьківські обов'язки.
У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
В матеріалах справи наявна інформація надана Гайворонським відділом поліції головного управління національної поліції в Кіровоградській області № 1787/131-2020 від 24 березня 2020 року, про те, що ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173 КУпАП (а.с. 33), але процесуального рішення, яким було встановлено протиправні дії та визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного порушення позивачем суду не надано, тобто належним чином та відповідними доказами дані обставини не доведені.
З наведених обставин, суд критично ставиться до викладених у позові пояснень позивача щодо негативної характеристики відповідача, оскільки вони не найшли своє підтвердження в судовому засіданні, до матеріалів справи не надано належних доказів, що відповідач зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя.
Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо нього: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками та наявність в його діях вини.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини не забезпечуватиме інтересів самої дитини.
Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дитини, а також, що неналежне виконання ОСОБА_2 його батьківських обов'язків створило загрожу життю дитини, про що суду не надано жодного доказу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю, однак, враховуючи в минулому протиправну поведінку відповідача щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, по відношенню малолітньої дитини, яка виражається в неналежному догляді за дитиною, його слід попередити, що у разі продовження протиправної поведінки він буде позбавлений батьківських прав.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, тому не підлягають до задоволення вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини та передання малолітньої дитини органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», останній підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити повністю.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Панасюк
Дата документу 26.05.2020