Справа № 351/225/20
Номер провадження №2-а/351/10/20
19 травня 2020 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Собка В.М.,
з участю секретаря Нагірняк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1 батальйона 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Никона Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі .
Позовні вимоги мотивував тим, що 23.01.2020 р. біля 16.29 год. відносно позивача винесено постанову Серії ЕКК №2013703 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Серія ЕКК № 2013703 від 23.01.2020, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач нібито керуючи транспортним засобом Ваз НОМЕР_1 , 23.01.2020 р. 0 16.22 год., рухаючись на ділянці дороги Н10 147 км Івано-Франківської області, Коломийського району, с. Лісна Слобідка, рухався зі швидкістю 78 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР. Вважає постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне: з огляду на інтенсивність пересування машин на автодорозі Н10 147 км, водії рухались у потоці транспортних засобів, про що свідчить відеозапис з нагрудної камери відповідача, однак позивачу вищезазначені дані не відомі, оскільки в порушення ч.3 ст. 18 Закону України «Про Національну Поліцію» відповідач не представився, окрім того не надав будь яких документів на справність приладу TruCam LTL 20/20 ТС0006801, яким здійснювалася фіксація правопорушення. Разом з автомобілем, який рухався позивач також було зупинено автомобіль марки Audi, позивач зазначив, що відповідачам не було відомо швидкість якого автомобіля була зафіксована. Окрім того, швидкість не могла бути виміряна точно, оскільки пристрій для вимірювання знаходився в руках, а не на спеціальному пристрої кріплення (тринога). У постанові відсутня інформація хто саме проводив фотофіксацію, не надано доказів зокрема відеозапису для підтвердження, що саме позивач здійснив правопорушення також позивач зазначив, що порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом в якому просить скасувати вищезазначену постанову.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу просив розглядати за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві та зазначив, що позивач подавши позов, обгрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 пройшов повірку у встановлений законом спосіб. Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписом приладу TruCam, на якому зафіксовано факт правопорушення, а також процедура винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, надані позивачем та відповідачем докази, вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до постанови Серії ЕКК №2013703 від 23.01.2020 р., ОСОБА_1 біля 16.29 год. на ділянці дороги Н10 147 км, Івано-Франківської області, Коломийського району, с. Лісна Слобідка, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 78 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 50 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР . Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 серії ТС0006801. Своїми діями порушив ст. 122 ч.1 КУпАП. За що на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
З експертного висновку від 27.09.2018 р. слідує, що лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCАМ забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. В об'єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/ІЕС 18033-3:2015, із довжиною ключа 256 біт.
Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20-20 TruCam, зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, прилад сертифіковано.
З свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/16645 чинне до 30.09.2020 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCАМ №ТС000680, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі +_ 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год +_ 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
З оглянутого диску слідує, що ОСОБА_1 працівниками поліції було роз'яснено права та повідомлено про порушення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Ст. 122 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено в судовому засіданні, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП відповідачем - було отримано достатні докази, які свідчать про вчинення даного адміністративного правопорушення. Зокрема, факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується постановою про накладення адмінстративного стягнення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244-246, 286 КАС України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1 батальйона 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Никона Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В.М.Собко