Справа № 351/2321/19
Номер провадження №2/351/153/20
12 травня 2020 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Собка В.М.,
з участю секретаря Нагірняк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Троїцького старокостянтинівського округу Заболотівської ОТГ про визнання права власності, -
Позивачка звернулася у суд із позовом до Троїцького старокостянтинівського округу Заболотівської ОТГ про визнання права власності .
В обґрунтування позовних вимог вказала, що на праві власності бабусі позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Дане господарство відносилось до суспільної групи «колгоспний двір». Станом на 15.04.1991 р. у вищезазначеному господарстві були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 10.10.2019 позивачка звернулася до нотаріуса з завою про прийняття спадщини за заповітом але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у звязку із тим, що у останньої відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Житловий будинок, який входить до спадкового майна, був побудований дідусем та бабусею, позивачки, але за життя, вони не офрмили відповідним чином право власності. Господарство в якому вони проживали належало до суспільної групи «колгоспний двір», станом на 15.04.1991 р. в ньому були зареєстровані та проживали дідусь із бабусею. Після смерті дідуся - ОСОБА_3 , його майно успадкувала дружина останнього, бабуся позивачки- ОСОБА_2 , але у свідоцтві про право на спадщину за законом, яке вона отримала не вказано житловий будинок, бо на нього були відсутні правовстановлюючі документи. Ніхто крім позивачки не претендує на вказане господарство.
Однак, у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спірний будинок позивачка отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки не надала правовстановлюючий документ на вищезгаданий житловий будинок, а тому вимушена звернутися до суду із даним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задоволити, справу розглядати за її відсутності.
Представник відповідача - Тростянецького старостинського округу Заболотівської ОТГ подав до суду заяву, де зазначив, що позов визнає, справу просив розглядати за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З довідки від 10.10.2019 р. №2343/02-14, виданої першою Снятинською державною нотаріальною конторою слідує, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала в с. Троїця, Снятинського району, Івано-Франківської області заведена спадкова справа за № 276/2016 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом №496 від 08.08.2016 р. внучки померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців немає.
Постановою державного нотаріуса першої Снятинської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що спадкоємець ОСОБА_1 не надала правовстановлюючий документ на вище згаданий житловий будинок, який би підтверджував права власності спадкодавця на вище згаданий будинок.
З заповіту від 10.08.2005 р. посвідченого секретарем Троїцької сільської ради слідує, що ОСОБА_2 заповіла все своє майно на користь ОСОБА_4 .
З свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_3 , слідує, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_2 , слідує, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2008 р., вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_2 .
З довідки від 11.10.2019 р. №919, виданої Тростянецьким старостинським округом Заболотівської селищної ради обєднаної територіальної громади слідує, що в житловому будинку в АДРЕСА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 р. були зареєстовані та проживали голова двору ОСОБА_3 , 1923 р.н., дружина ОСОБА_2 , 1929 р.н. Господарський двір належав до суспільної групи «колгоспники».
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 відповідає державним будівельним нормам, санітарно-екологічним нормам та правилам, протипожежним та іншим нормам і правилам, що забезпечують безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію об'єкта.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
За наведених обставин суд вважає, що відсутність свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок не є підставою відмови у захисті права позивача, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивачка набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В.М.Собко