Справа № 351/271/20
Номер провадження №2-а/351/12/20
12 травня 2020 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Собка В.М.,
з участю секретаря Нагірняк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу поліції Головного Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення-
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати постанову серії БАА№758362 від 08.02.2020 р. у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.
Позовні вимоги мотивував тим, що 08.02.2020 р. біля 12.13 год. позивач рухався на належному йому автомобілі ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_1 по автодорозі Тернопіль-Теребовля-Чернівці був зупинений інспектором поліції . Причиною зупинки, зафіксоване не в автоматичному режимі, на думку поліцейського стало не ввімкнення ближнього світла фар поза населеним пунктом, що є порушенням п. 8.9 ПДР. У зв'язку з цим інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення в сумі 425 грн.
Позивач вважає, що користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР України, а користування попереджувальними сигналами розділом 9.8 ПДР України. Таким чином водії не можуть бути піддані відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за не ввімкнення за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів або ближнього світла фар, оскільки їх дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП, інші порушення правил дорожнього руху, відповідно до змісту якої, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, ч.1, ч.2 129 КУпАП, ст. 139 і 140 КУпАП. Зазначив, що якщо правопорушення не було зафіксоване в автоматичному режимі, працівник поліції не має права виносити постанову без складання відповідного протоколу. Вважає, що працівник поліції не мав права притягувати водія до адмінвідповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. На підставі вищенаведеного просив оскаржувану постанову скасувати, провадження в справі закрити.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився по не відомій суду причині, хоча вчасно повідомлялися про час та день розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, надані позивачем як обґрунтування позовних вимог, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до постанови Серії БАА №758362 від 08.02.2020 р., ОСОБА_1 08.02.2020 р. біля 12.13 год. керуючи транспортним засобом Ваз 21093 н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Тернопіль-Теребовля-Чернівці, поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар, чим порушив пункт 9.8 (д) ПДР, своїми діями вчинив адмінправопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП.
Стаття 122 ч.2 КУпАП, передбачає відповідальність, зокрема, за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Так, ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення, сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, не містить надана суду Постанова і посилання на дослідження відповідачем обтяжуючих чи пом'якшуючих відповідальність особи обставин, які повинні бути враховані органом, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення. Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень до судового засідання не надано переконливих доказів правомірності свого рішення в частині призначеного адміністративного стягнення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244-246,286 КАС України суд, -
Позов задоволити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення Серії БАА №758362 від 08.02.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В.М.Собко