Справа №569/4367/20
25 травня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на дитину в сумі 12 650 грн. 02 коп. за період з 02 березня 2019 року по 08 лютого 2020 року та призначити щомісячні стягнення на додаткові витрати на дитину у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї з відповідачем народилася дочка ОСОБА_5 . На даний час шлюб між сторонами розірваний та дочка проживає разом з нею. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року з відповідача на її користь на утримання дитини були стягнуті аліменти в розмірі 1 109 грн. 00 коп. до повноліття дитини. Однак, з 13 травня 2019 року по 07 червня 2019 року після обстеження в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України був виданий заключний клінічний діагноз для ОСОБА_5 : функціональна диспенсія; гастроезофагеальний рефлекс; непереносимість глютену без целіакії; аскаридоз; пароксизмальні стани не уточненого ґенезу; дифузний зоб. З 13 травня 2019 року на проведення обстеження у вищевказаній установі нею понесені витрати у розмірі 11 064 грн. 99 коп. Також з 02 березня 2019 року по 01 грудня 2019 року нею було придбане безглютенове харчування для дитини на суму 4 549 грн. 11 коп. З 19 березня 2019 року по 08 лютого 2020 року на придбання ліків для дитини нею понесені витрати у розмірі 9 649 грн. 94 коп. Відповідач ухиляється добровільно приймати участь у додаткових витратах на утримання дитини, а тому вона вважає за необхідне розділити витрачені кошти у розмірі 25 300 грн. 04 коп. між ними та стягнути з відповідача в якості додаткових витрат на утримання дитини 12 650 грн. 02 коп. Також вказує, що у м. Рівне лише в гіпермаркеті «Велмарт» можна придбати безглютенове харчування і отримати товарно-касовий чек. В зв'язку з тим, що гіпермаркет « Велмарт » не може задовольнити потреби населення в повному обсязі в безглютенових продуктах, вона змушена докуповувати їх на базарі і замовляти по інтернету, де видача товарно-касового чеку не передбачена, що позбавляє її можливості отримати докази понесених витрат. Також, всі продукти безглютенового харчування в Україні не виробляються і виготовляються тільки з імпортних інгредієнтів. Термін зберігання даних продуктів не більше доби. А тому з огляду на вказане вважає за доцільне призначення щомісячного стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні позивач та її представник просили позов задовольнити з підстав у ньому наведених. Окрім того, позивач вказала, що не може назвати точно суму необхідну дитині щомісячно на спеціальне харчування, оскільки ця сума не є сталою, щодо витрат необхідних дитині на лікування, то їх розмір вона теж назвати не може, оскільки про необхідність купівлі певних ліків стає відомо тільки після призначень лікарів.
Відповідач та його представник позов не визнали, оскільки відповідач не ухиляється добровільно приймати участь у додаткових витратах на дитину. Регулярно сплачує аліменти. Придбаває дитині спеціальне харчування, одяг. І додатково ті кошти з його аліментів, які б мали йти на звичайне харчування для дитини, можливо витрачати на спеціальне харчування. Також відповідач вказав, що ставить під сумнів діагноз поставлений дочці ОСОБА_6 . До нього ніхто не звертався по питанню добровільної сплати коштів необхідних для додаткових витрат на дитину. Окрім того, відповідач 16 листопада 2017 року зареєстрував шлюб і ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього народилася дочка ОСОБА_7 . Дочка ОСОБА_7 є дитиною, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, а дружина на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як встановлено в судовому засіданні малолітня дитина сторін проживає разом з позивачем. Відповідач проживає окремо від позивача та дитини.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2019 року в справі №569/13318/18 змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1 109 грн. 00 коп. із щорічною індексацією відповідно до закону, з моменту набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 16 травня 2019 року.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
До особливих обставин, викладених у ст. 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
З витягу з історії хвороби №1435 ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України» слідує, що ОСОБА_5 перебувала на лікуванні з 13 травня 2019 року по 07 червня 2019 року та їй встановлено заключний клінічний діагноз: функціональна диспепсія; гастроезофагеальний рефлюкс; непереносимість глютену без целіакії; аскаридоз; пароксизмальні стани неуточненого ґенезу; дифузний зоб. В зв'язку з чим, ОСОБА_5 рекомендовано диспансерний нагляд лікарів, режим харчування: по життєва сувора аглютенова дієта з виключенням молочних продуктів; проходження ряду обстежень та вживання відповідних медичних препаратів.
З консультаційного висновку спеціаліста №34543 від 11 жовтня 2019 року слідує, що ОСОБА_5 встановлено діагноз: G40 - Епізодичні та пароксизмальні розлади - Епілепсія терапевтично-резистентна з помірною частотою нападів. Непереносимість глютену без целіакії, та рекомендовано спостереження лікаря, обстеження та вживання відповідних медичних препаратів.
Як вказано позивачем в позовній заяві з 13 травня 2019 року на проведення обстеження у ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України» нею понесені витрати у розмірі 11 064 грн. 99 коп., також з 02 березня 2019 року по 01 грудня 2019 року нею було придбане безглютенове харчування для дитини на суму 4 549 грн. 11 коп. та з 19 березня 2019 року по 08 лютого 2020 року на придбання ліків для дитини нею понесені витрати у розмірі 9 649 грн. 94 коп., що разом складає 25 300 грн. 04 коп.
Суд погоджується, що понесені позивачем витрати на проведення обстеження, на придбання спеціального харчування та на придбання ліків є додатковими витратами на дитину відповідно до ст. 185 СК України, оскільки ОСОБА_5 має хронічні захворювання, в зв'язку чим потребує постійного нагляду лікарів, вживання ліків та спеціального харчування.
Разом з тим, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів щодо понесених витрат на проведення обстеження ОСОБА_5 , а саме фіскальних чеків, корінця квитка, квитанцій до прибуткових касових ордерів, товарних чеків, квитанцій судом встановлено, що позивач понесла вказані витрати на загальну суму 9 263 грн. 87 коп. Суд не приймає в якості доказу понесення витрат на обстеження дитини рахунок на оплату №852 від 07 червня 2019 року ТОВ «Діаген» в сумі 990 грн., оскільки доказів оплати цих послуг (чеків, квитанцій) позивачем не надано, а рахунок на оплату таким доказом не є.
Щодо понесених витрат по сплаті благодійних внесків суд зауважує, що благодійні внески не можуть вважатися додатковими витратами на дитину, оскільки є добровільними і їх внесення не носить обов'язковий характер.
З досліджених в судовому засіданні фіскальних чеків судом встановлено, що за період з 02 березня 2019 року по 08 лютого 2020 року позивачем понесені додаткові витрати на придбання спеціального харчування для дитини на суму 4 694 грн. 45 коп. В позовній заяві позивач вказує, що нею витрачено на придбання спеціального харчування 4 549 грн. 11 коп. і саме цю суму просить розділити між нею та відповідачем. Окрім того, суд враховує, що відповідачем за вказаний період також були понесені витрати на придбання спеціального безглютенового харчування для дитини на загальну суму 182 грн. 84 коп., разом з тим він не пред'являв вимог про їх стягнення, а позивачем пред'явлені до стягнення витрати на спеціальне харчування в меншому розмірі, ніж їх було понесено, відтак суд не зменшує вказану позивачем суму на суму понесених відповідачем витрат.
З досліджених в судовому засіданні фіскальних чеків судом встановлено, що за період з 02 березня 2019 року по 08 лютого 2020 року позивачем понесені додаткові витрати на придбання призначених ліків для дитини на суму 9 694 грн. 94 коп.
Посилання представника відповідача на те, що безпека та ефективність застосування препарату - лікарського засобу «Метрогіл» дітям не досліджена на увагу не заслуговує, оскільки вказаний препарат був придбаний позивачем за призначенням лікаря.
Згідно вимог ст.ст. 141, 180 СК України батько та мати мають рівні права та обов'язки відносно своєї дитини і зобов'язані спільно її утримувати. В зв'язку з чим, суд вважає, що вищевказані додаткові витрати повинні бути розподілені між батьками у рівних частках.
Суд враховує, що на утриманні відповідача знаходиться малолітня дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дитиною, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи та дружина, яка на даний час перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при цьому також враховує, що відповідач є працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, а відтак спроможний сплатити половину понесених позивачем додаткових витрат на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка має ряд захворювань та потребує обстеження, лікування та спеціального харчування.
Окрім того, виходячи із вимог закону, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Таким чином, встановивши наявність у позивача, з якою проживає малолітня дитина, особливих обставин у додаткових витратах, зумовлених хворобами дочки, суд з урахуванням обставин, що мають істотне значення (рекомендацій лікарів; документального підтвердження виконання позивачем лікарських рекомендацій; матеріального стану позивача та відповідача (який є працездатним, має задовільний стан здоров'я) дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половини понесених позивачем додаткових витрат в розмірі 11 753 грн. 96 коп., які складаються із витрат понесених на проведення обстеження, на придбання спеціального харчування та на придбання ліків для дитини ((9263,87+4549,11+9694,94) : 2) = 11 753,96).
Щодо призначення щомісячних стягнень на додаткові витрати на дитину в розмірі 2000 грн. 00 коп. суд вказує, що розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування-виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесенні у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Однак, позивач не довела, що вона кожного місяця має нести додаткові витрати, пов'язані з особливими обставинами на утримання дитини в сумі 2 000 грн., і як пояснила позивач в судовому засіданні витрати на спеціальне харчування дитини кожного місяця різні, а витрати на лікування можливо визначити лише після призначень лікарів, відтак встановити дійсну суму щомісячних додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, неможливо. Позивачем не надано розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. Проте, позивач не позбавлена права на відшкодування понесених витрат.
За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про оплату додаткових витрат на дитину, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 1 500 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме квитанцією, з якої вбачається, що вони здійснені саме позивачем в сумі 1 500 грн. Також позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 28 лютого 2020 року, додаткова угода №2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 28 лютого 2020 року, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 28 лютого 2020 року, у якому здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги.
Зважаючи на складність справи та ціну позову, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірними з обсягом виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг на виконання робіт.
Разом із тим, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем підлягають задоволенню частково, суд доходить висновку про необхідність стягнення даних судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 750 грн. 00 коп.
Керуючись статтею 185 Сімейного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 11 753 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 96 копійок за період з 02 березня 2019 року по 08 лютого 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 25 травня 2020 року.
Суддя О.О. Першко