Справа № 569/6984/20
22 травня 2020 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, рнокпп - НОМЕР_1 , за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №429741 від 27 квітня 2020 року вбачається, що 28 березня 2020 року гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в дворі будинку вчинив дрібне хуліганство, відносно гр. ОСОБА_2 в ході чого погрожував фізичною розправою, кричав, ображав нецензурною лексикою, чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнав, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучив до матеріалів справи.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Основним доказом по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАп є протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №429741 від 27 квітня 2020 року, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У відповідності до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищевказаних вимог у ОСОБА_1 було відібрано жодн7их пояснень ніяких пояснень.
Крім того, у графі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення: «Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст..ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено дату розгляду адміністративного протоколу», графі «Підпис, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» та графі «другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення отримав 27.04.2020» підписи особи ОСОБА_1 відсутні, та зазначено лише його прізвище. Також у даному протоколі відсутній час вчинення адміністративного правопорушення та зазначена не повна адреса здійснення правопорушення.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. (ст. 7 КУпАП).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КупАП України полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Але будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 виражався нецензурними словами та образливо чіплялася до ОСОБА_2 відсутні в матеріалах справи, та в ході розгляду даної справи судом не встановлено.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення в справі.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 284, 287, 294 КУпАП,-
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.