Справа № 286/654/20
25 травня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_2 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 4209 грн., що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0135643, який видано на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №152 від 05.05.1997, мотивуючи тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті брата. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на спадщину на зазначену земельну частку (пай) йому було відмовлено, так як ним не пред'явлено правовстановлюючого документа на неї.
Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовної заяви відмовити, так як позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність права власності у його покійного брата на земельну частку (пай). Причому, позивач зазначив, що при житті його покійний брат втратив отриманий сертифікат, а процедура отримання дубліката сертифіката перш за все передбачає подання оголошення до місцевої газети про визнання недійсним сертифіката на земельну частку (пай), де було вказаного його серію та номер. Підтвердження вчинення позивачем вказаних дій, не надано, тому відсутні правові підстави для визнання права власності на спадкове майно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, але надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову заперечують.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.03.1999.
На день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі вартістю 4209 грн., і належала йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0135643, який було видано на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №152 від 05.05.1997, що підтверджується листом центру надання адміністративних послуг Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області №02 від 13.01.2020.
Крім того, вказаним листом центру надання адміністративних послуг Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області повідомлено позивача про неможливість видачі дубліката сертифіката, оскільки, законодавством не передбачено видачі дублікатів сертифікатів на право на земельну частку (пай) спадкоємцям на померлих громадян.
Витяг з газети «Зоря» від 15.05.2020, свідчить про дачу оголошення про втрату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0135643, виданого на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №152 від 05.05.1997.
Позивач є рідним братом спадкодавця та спадкоємцем за законом 2-ї черги. Він прийняв спадщину після смерті брата на підставі ст.549 ЦК України 1963 року, подавши у встановлений законом шестимісячний строк заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку в с. Стугівщина Овруцького району Житомирської області. Крім позивача інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає. В нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на земельну частку (пай), йому було відмовлено, так як ним не надано правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).
Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 10.03.1964 та серії НОМЕР_4 від 18.11.1971, свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_5 від 05.10.1999, розпорядження голови районної державної адміністрації №152 від 05.05.1997, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №366/02-14 від 24.02.2020 та листом Житомирського обласного державного нотаріального архіву №722/01-22 від 17.03.2020.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
На підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №152 від 05.05.1997 ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0135643, який було втрачено, про що свідчить витяг із газети «Зоря» від 15.05.2020. Тобто, сертифікат, який є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), спадкодавець отримав за життя та відповідно набув права власності на спірну земельну частку (пай).
Відповідно до ст.548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
За таких обставин, суд вважає, що позивач набув право власності на спадкову земельну частку (пай) на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України "Про власність" від 07.02.1991.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. в доход держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ), який проживає в с. Стугівщина Овруцького району Житомирської області, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь», розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 4209 грн., що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0135643, який видано на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №152 від 05.05.1997.
Стягнути з Овруцької міської ради судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. в доход держави.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, але не пізніше закінчення строку карантину.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 25.05.2020.