Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/642/18
Провадження № 4-с/376/1/2020
"17" березня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Клочка В.М.,
при секретарі судових засідань - Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області Поляруш Алли Миколаївни,-
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просить зняти арешт з грошових коштів, що надходять від управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області як соціальна допомога на дитину одинокій матері та щомісячна одноразова допомога при народженні дитини ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПО 14360570 та картковий рахунок для зарахування аліментів № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 3222669, скасувавши постанову головного державного виконавця Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області Поляруш Алли Миколаївни від 15.03.2019 року про арешт коштів боржника.
Вимоги скарги мотивовано тим, що в провадженні Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження №57060307 відкрите за заявою представника ПАТ «Ідея Банк» на підставі виконавчого листа № 2/376/393/2018 від 10.05.2018 року, виданого Сквирським районним судом Київської області 11.06.2018 року у справі за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постановою державного виконавця від 15.03.2019 року на її грошові кошти боржника накладено арешт.
Вважає, що накладення арешту порушує її права, оскільки грошові кошти, які надходять у виглядів аліментів та соціальної допомоги, фактично є єдиним джерелом доходу та йдуть на утримання неповнолітніх дітей, а накладення арешту позбавляє її можливості розпорядитися ними за цільовим призначенням.
17.03.2020 року скаржником подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила скаргу задовольнити з підстав та мотивів наведених в ній.
У судове засідання державний виконавець не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи,.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 11.06.2018 року Сквирським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2/376/393/2018 від 10.05.2018 року, згідно якого з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 92 613 грн..
15 березня 2019 року головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області Поляруш А.М. винесено постанову про арешт грошових коштів боржника ОСОБА_2 , які містяться на рахунках у ПАТ «АльфаБанк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Державний ощадний банку України», ПАТ «КБ «Приватбанк» ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»
Відповідно до частини першої статті 179 СК України у редакції, чинній на час накладення арешту на банківські рахунки, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
Отже, ст.179 СК України у зазначеній вище редакції врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення.
Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.
При цьому Кодекс уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
Згідно ст. 179 СК України (у чинній редакції) аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
У частині першій статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
У зв'язку з викладеним, суд, приходить до висновку, що грошові кошти, які отримує боржник ОСОБА_2 у вигляді аліментів та соціальної допомоги фактично є власністю її неповнолітніх дітей, мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, а тому на думку суду накладення арешту на грошові кошти, що належать боржнику ОСОБА_2 та містяться на рахунках № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПО 14360570 та картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 3222669, є незаконним тому що, діти позбавлені права брати участь у розпорядженні грошовими коштами, одержаними на їх утримання, та спрямуванні їх на забезпечення першочергових потреб, зокрема, у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні тощо.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.179 СК України,
ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, суд, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області Поляруш Алли Миколаївни задовольнити частково.
Зобов'язати головного державного виконавця Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області Поляруш Аллу Миколаївну зняти арешт з рахунків, що надходять від Управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області як соціальна допомога на дитину одинокій матері та щомісячна одноразова допомога при народженні дитини ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПО 14360570, та картковий рахунок для зарахування аліментів № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 3222669.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя