Справа № 296/3772/20
1-кс/296/1632/20
Іменем України
08 травня 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42020060360000106 від 04.05.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, обіймає посаду тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , одруженого, має трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасник бойових дій, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України,-
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. 08.05.2020 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб із визначенням застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатни осіб, що становить 405 тис. гривень.
1.2. У клопотанні вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 , у тому, що 06.05.2020 останній тимчасово виконуючу обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 в районі постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , за попередньою змовою групою осіб із числа військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , вимагав та одержав від солдата ОСОБА_8 , неправомірну вигоду у розмірі 27 тис. грн., за невчинення дій в інтересах останнього, невжиття заходів адміністративного та дисциплінарного реагування, а також не створення перешкод для подальшого проходження військової служби.
1.3. Вказані обставини органом досудового розслідування попередньо кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
1.4. 06.05.2020 о 08 год. 25 хв. ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції під час безпосереднього вчинення злочину в порядку ст. 208 КПК України.
1.5. 06.05.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 368 КК України.
1.6. Подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 обґрунтовувалось наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказівкою у клопотанні про неможливістю запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
2.2. Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просив клопотання задовольнити.
2.3. Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вказувала на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказував слідчий та прокурор, зазначала необхідність проходження підозрюваним амбулаторного лікування через поставлений діагноз та наявність на утриманні чотирьох малолітніх дітей та дружину з інвалідністю, у зв"ґзку з чим вказувала про можливість застосування більш м"якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
2.4. Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.
ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)
3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
3.2. Відповідно до частини 2 статті 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
3.3. Частиною першою статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.4. Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний […] може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.5. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
3.6. Відповідно до частин першої та другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
3.7. Відповідно до частин 1 та 2 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
3.8. Відповідно до частини 1 статті 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
4. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з'ясувати наявність ряду обставин:
(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
4.1. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
4.2. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
4.3. Згідно повідомлення про підозру від 06.05.2020 ОСОБА_5 підозрюється у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використання наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди- вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.
4.4. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
4.5. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, що стверджується: заявою ОСОБА_8 від 01.05.2020; протоколом огляду та вручення речей (грошових коштів) від 06.05.2020; протоколом затримання підозрюваного від 06.05.2020; протоколом обшуку автомобіля ЗАЗ 110307 від 06.05.2020.
(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України
4.6. У клопотанні вказувалося про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
4.7. Слідчий суддя приймає до уваги доводи слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, початкову стадію досудового розслідування, обставини вчинення інкримінованого злочину, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а тому вважає наявним існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та недоведеність слідчим та прокурором існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
(ііі) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
4.8. Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право особи на свободу та особисту недоторканість має найважливіше значення в «демократичному суспільстві» за змістом Європейської Конвенції з прав людини (див. рішення у справах "Medvedyev and Others v. France", [ВП], § 76; "Ladent v. Poland", № 11036/03, § 45).
4.9. Позбавлення або обмеження свободи ймовірно матиме прямий і негативний вплив на здійснення багатьох інших прав. Звідси випливають основні принципи, які ЄСПЛ застосовує при розгляді справ за ст. 5 Конвенції, і, насамперед, принцип презумпції свободи.
4.10. Вирішуючи питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно обов'язково розглянути можливість застосування інших, більш м'яких альтернативних заходів, які зможуть забезпечити досягнення мети, що вимагається, а саме - запобігти наявному встановленим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК.
4.11. Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суть та характер вчиненого злочину, стадію досудового розслідування, сукупність відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання в м.Новоград-Волинський Житомирської області, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей та дружину з інвалідністю, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, при цьому раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено обставин, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно у разі застосування найсуворішого запобіжного заходу у виглдяі тримання під вартою, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку слідчого судді, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
4.12. Водночас, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ряд обов'язків згідно із ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира -
1. У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42020060360000106 від 04.05.2020 до підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
2. Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши підозрюваному залишати вказане житло, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, строком до 06.07.2020 (включно).
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
(і) прибувати до слідчого у провадженні якого буде перебувати кримінальне провадження щодо нього із встановленою періодичністю та за першою вимогою;
(іі) утримуватись від спілкування зі свідками та особами, коло яких визначає орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020060360000106 від 04.05.2020 з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
(ііі) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
(іv) носити електронний засіб контролю.
4. Встановити строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків до 06.07.2020 (включно).
5. Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
6. Орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного повинен негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і невідкладно повідомити про це старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 .
7. Згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
8. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
9. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10. У зв'язку із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України має бути негайно звільнений з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, оскільки йому згідно умов обраного запобіжного заходу заборонено залишати житло цілодобово.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1