Справа № 274/8072/19 Провадження № 2/0274/891/20
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
25.05.20 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 ,
доГришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є ОСОБА_2 ,
пропродовження строку для прийняття спадщини,
У грудні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить продовжити їй строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що їй нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з неприйняттям спадщини у встановлений законодавством України строк, цей строк вона пропустила через поважну причину, оскільки не знала про наявність заповіту.
Ухвалою від 23.03.2020 р. замінено відповідача - Гальчинську сільську раду Бердичівського району Житомирської області на Гришковецьку селищну раду Бердичівського району Житомирської області.
Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області проти задоволення позову не заперечила.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердичеві Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.2000 р. (а. с. 8).
Відповідно до заповіту від 25.11.1998 р. (дублікат) ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а. с. 9).
Тобто, зважаючи на положення статті 534 Цивільного кодексу Української РСР, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом.
Постановою від 13.04.2018 р. № 148/02-32 приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Пашинського О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що, зокрема, ОСОБА_1 не звернулась з заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством України строк (а. с. 11).
Згідно з частинами першою та другою статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Зі змісту позовної заяви та постанови від 13.04.2018 р. № 148/02-32 приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Пашинського О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР.
У якості поважності пропуску строку, встановленого законодавством України для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на те, що не знала про наявність заповіту від 25.11.1998 р., копію цього заповіту вона знайшла лише у 2018 р.
Ці обставини підтверджуються заявами від 12.03.2020 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 26 - 30).
Відповідно до частини першої статті 550 Цивільного кодексу Української РСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
З пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суд України від 30.05.2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" випливає, що при вирішенні питання про продовження строку для прийняття спадщини суд має дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Незнання про наявність заповіту від 25.11.1998 р., на що ОСОБА_1 посилається як на одну з підстав позову, не перешкоджало їй вчинити дії, направлені на прийняття у встановлений статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР строк спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Разом з тим, інші спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, виходячи з матеріалів спадкової справи, відсутні, що підтверджується довідкою від 18.05.2018 р., виданою приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Пашинським О.М. (а. с. 12).
Крім того, як вказувалось вище, Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області проти задоволення позову не заперечила.
За таких обставин Суд вважає, що продовження Осівська ОСОБА_6 строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 549 цього Кодексу, після смерті ОСОБА_3 , відповідатиме таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, смт. Гришківці, вул. Червоний промінь, 4, код ЄДРПОУ 04345380) задовольнити.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до трьох місяців, починаючи від дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут