Справа № 161/7801/20
Провадження № 2/161/2387/20
20 травня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Будько Ю.І.
вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо подальшого знищення майна позивача, а саме: частини сараю-літньої кухні «Б-1» та сараю «б1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборони здійснення будь-яких перешкод доступу майна.
Заяву мотивує тим, що у зв'язку з незаконними діями відповідача, він немає можливості користуватися належним йому на праві власності майном. Крім того, відповідач вчиняє протиправні дії, внаслідок яких було заблоковано вихід з його прибудинкової території, де розташоване пошкоджене майно, а саме закидав будівельною цеглою вихід до майна. Позивач вважає, що дії, які вчиняються відповідачем в подальшому можуть істотно ускладнити виконання рішення суду.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначено у п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач належно не обґрунтував ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а доводи заяви ґрунтуються лише на припущеннях позивача.
Зокрема, нічим не підтверджені доводи позивача щодо реального наміру відповідача продовження руйнування та знищення майна позивача, що мало місце у 2018 році.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заявипозивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.