Справа № 161/6239/20
Провадження № 2/161/2196/20
26 травня 2020 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.
розглянувши у відкритому судо вому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Підгайцівської об'єднаної територіальної громади про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що він народився в с. Липини Луцького району Волинської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01 грудня 1972 року Липинською сільською радою Луцького району Волинської області. Його тітка, ОСОБА_2 , за життя, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті, залишила заповіт, посвідчений секретарем Підгайцівської сільської ради народних депутатів Луцького району Волинської області, яким належний їй житловий будинок з надвірними будівлями заповіла йому, як своєму племіннику. При складанні вищезазначеного заповіту, у ньому була допущена описка в написанні його прізвища, а саме: замість « ОСОБА_3 » його прізвище в заповіті помилково зазначено « ОСОБА_4 ». Доказом того, що в заповіті зазначений саме він, є його паспорт громадянина України, виданий 16 жовтня 2018 року, № НОМЕР_2 , з якого слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Липини Луцького району Волинської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 його тітка, ОСОБА_2 , померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до вищезазначеного заповіту, даний будинок з надвірними будівлями ОСОБА_2 заповіла йому, і спадщину він прийняв шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, згідно вимог ст. 549 ЦК Української PCP, оскільки доглядав за будинком, сплачував комунальні послуги та обробляв земельну ділянку, про що можуть підтвердити свідки- сусіди, які проживають поруч даного будинковолодіння - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Інших спадкоємців, які мають право на спадкування майна за законом чи за заповітом після смерті ОСОБА_2 , немає. При зверненні в нотаріальну контору, він отримав відмову в оформленні спадщини через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний у заповіті будинок, а також через розбіжності у написанні його прізвища, як спадкоємця, зазначеного в заповіті та в його паспорті. Враховуючи наведене, він змушений за захистом своїх прав звернутися до суду.
Посилаючись на наведене, позивач просить суд встановити факт, що в заповіті ОСОБА_2 , який посвідчений 20 грудня 1994 року секретарем Підгайцівської сільської ради народних депутатів Луцького району Волинської області, зазначений ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Липини Луцького району Волинської області; та визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Від Підгайцівської об'єднаної територіальної громади надійшла в суд заява про розгляд справи за відсутності її представника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог та заперечень, суд установив таке.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06 липня 1998 року, виданого Липинською сільською радою Луцького району Волинської області, актовий запис № 27 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 (а.с.7).
Судом встановлено, що після смерті останньої відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний факт також стверджується витягом з погосподарської книги №11 за 1998 рік Підгайцівської сільської ради Луцького району, виданим 01.04.2020 №744, згідно з яким по особовому рахунку № НОМЕР_4 будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с.6).
Суд врахував, що у цій справі спірні правовідносини виникли щодо спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України «Про нотаріат», та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Оскільки правовідносини щодо спадкування майна ОСОБА_2 виникли у липні 1998 року, до набрання чинності ЦК України, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, тобто ЦК УРСР.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року . У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.
Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто під час дії ЦК УРСР, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК Української PCP, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Як випливає з матеріалів справи, від імені спадкодавця ОСОБА_2 20 грудня 1994року посвідчувався заповіт у Підгайцівській сільській Раді народних депутатів Луцького району Волинської області , згідно з яким ОСОБА_2 , яка проживала в с.Струмівка Луцького району Волинської області, на випадок своєї смерті зробила наступне заповітне розпорядження: належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями заповіла своєму племіннику ОСОБА_1 , який проживає в селі Липини Луцького району (а.с.8) .
Судом встановлено, що при складанні цього заповіту, в ньому була допущена описка в написанні прізвища позивача, а саме: у заповіті замість прізвища « ОСОБА_3 » прізвище позивача було помилково зазначено « ОСОБА_4 ».
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Доказом того, що заповіт, виданий на ім'я позивача, свідчить його паспорт громадянина України від 16 жовтня 2018 року № НОМЕР_2 , згідно з яким ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Липини Луцького району Волинської області. (а.с.5)
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як встановлено судом, спадщину ОСОБА_1 прийняв шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки доглядав за будинком, сплачував комунальні послуги та обробляв земельну ділянку. Інших спадкоємців, які мають право на спадкування даного майна за законом чи за заповітом немає.
Разом з тим, при зверненні в нотаріальну контору , ОСОБА_1 отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірний будинок, а також не співпадає прізвище спадкоємця, зазначене в заповіті та в паспорті, про що свідчить відмова приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Луцько О.М. від 09.04.2020 , вих №16/01-16 (а.с. 9).
Разом з тим, ч.3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач фактично прийняв спадщину в установленому Законом порядку, та отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями не має змоги, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, встановити факт належності вищевказаного заповіту, виданого на ім'я ОСОБА_1 - ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст.ст. 2, 4 , 5, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 524, 534, 549 ЦК УРСР, -
ухвалив :
Позов задовольнити.
Встановити факт, що в заповіті ОСОБА_2 , який посвідчений 20 грудня 1994 року секретарем Підгайцівської сільської ради народних депутатів Луцького району Волинської області, зазначений ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Липини Луцького району Волинської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Підгайцівська об'єднана територіальна громада, адреса: 45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, буд. 30, код ЄДРПОУ: 04332331, КОАТУУ: 0722884801 , E-Mail адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7 , контактний телефон: ( НОМЕР_7 .
Повний текст рішення суду виготовлено 26 травня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта