Справа № 357/4664/20
2-о/357/107/20
"19" травня 2020 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік Ірина Володимирівна про встановлення факту реєстрації укладення шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаною заявою в порядку окремого провадження та просила суд встановити факт реєстрації укладення шлюбу між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований органом ЗАГСУ Таштагол Російська Федерація 20.08.1952 року; поновити актовий запис про шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований органом ЗАГСУ Таштагол Російська Федерація 20.08.1952 року, з метою подальшої реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про реєстрацію шлюбу; визнати за нею ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала її чоловіку.
Оглянувши подану заяву, суд вказує на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тобто окреме провадження це один з видів проваджень у суді першої інстанції, де розглядається визначене судом коло справ, загальною рисою яких є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до роз'яснень п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду порядком окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Встановлення факту не має бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду. Якщо при розгляді справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право, підвідомчий суду, або суд сам дійде висновку, що у даній справі встановлення факту пов'язано з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено, із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах громадянського стану тощо). Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобовязаний зясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Як видно із заяви заявниця просить встановити факт реєстрації укладення шлюбу між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований органом ЗАГСУ Таштагол Російська Федерація 20.08.1952 року, однак доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів, заявницею суду не надано.
Крім того, заявниця просить поновити актовий запис про шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований органом ЗАГСУ Таштагол Російська Федерація 20.08.1952 року, з метою подальшої реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про реєстрацію шлюбу; визнати за нею 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала її чоловіку.
На думку суду, такі вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого провадження, у зв'язку з тим, що за своєю юридичною природою є спором про право.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 18 постанови "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
При цьому, у частині першій статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.
Відомості про реєстрацію, укладення шлюбу підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення вищевказаного факту їй необхідно для оформлення спадщини. У заяві вона не вказує про наявність інших спадкоємців.
Разом з тим, встановлено, що на спадщину після смерті ОСОБА_2 можуть претендувати інші особи, зокрема, - донька спадкодавця ОСОБА_3 .
Таким чином, беззаперечно встановлено наявність спору про право на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Враховуючи, що між сторонами є спір про право, який вирішується в позовному провадженні, а згідно ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, суд вважає за необхідне у відкритті провадження відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік Ірина Володимирівна про встановлення факту реєстрації укладення шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
СуддяБ. І. Кошель