07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
№провадження 2-а/356/14/20
Справа № 356/293/20
25.05.2020 суддя Березанського міського суду Київської області Голік Г..К., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 БПП в м.Бориспіль УПП у Київській області ДПП Прилуцького Олександра Олеговича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
До Березанського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 БПП в м.Бориспіль УПП у Київській області ДПП Прилуцького Олександра Олеговича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно положень ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 1 ст. 171 КАС України).
Ознайомившись з матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, за правилами, встановленими ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
За визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України«Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Ставки сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовних заяв встановлені ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.
Водночас, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 246 КУпАП).
За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачене статтею 287 КУпАП, за змістом ч. 1 якої така постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП постанову іншого органу або посадової особи (окрім визначених в п.п. 1-2 вказаної частини) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зі змісту положень вказаних правових норм вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Так, Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»(у редакцій, чинній до набрання чинностіЗаконом України «Про судовий збір») було передбачено сплату державного мита, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
Частиною 4 статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП порядку оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення вказує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження, в тому числі, щодо звільнення від сплати державного мита, визначені і діють у редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Разом з тим, 01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким передбачено, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (їх посадових осіб), сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено вказаним Законом.
Відповідно до положень статей 3,5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Визначальним у випадку звільнення від сплати судового збору є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Отже, системний аналіз наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору дає підстави для висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, висновки якої щодо застосування норм права, відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не було, а також не надано документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відтак, позивач має усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме: долучити до позовної заяви документ(и), що підтверджує(ють) сплату позивачем судового збору у відповідному, визначеному за правилами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмірі, а саме 0,4 х 2 102 грн. = 840,80 грн. на р/р № UA888999980313181206000010754, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: УК у м.Березань/Березань/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 36999805, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 БПП в м.Бориспіль УПП у Київській області ДПП Прилуцького Олександра Олеговича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. К. Голік