Справа № 278/325/20
15 травня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши за правилами загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Позивачка звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій зазначила, що у них з відповідачем народилося двоє спільних дітей, які наразі перебувають на її утриманні. Позивачка зазначила, що відповідач надає матеріальну допомогу, однак, її розмір є недостатнім.
У зв'язку з наведеним, позивачка просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 15000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на кожну дитину.
У судове засідання з'явилася позивачка, яка підтримала свої вимоги. У судовому засіданні повідомила, що відповідач надавав матеріальну допомогу, однак з 01 травня 2020 року припинив фінансово підтримувати дітей.
Відповідач причину своєї неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи належним чином сповіщався (а.с. 106-107, 138-139, 142, 148, 150-151). Відзив на позовну заяву не спрямував.
З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін, суд, на підставі наявних доказів, ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
25 березня 2005 року був зареєстрований шлюб сторін (а.с. 7), за час якого у них народилося двоє дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2018 року шлюб сторін розірвано (а.с. 10-11).
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 08 січня 2020 року № 36 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з позивачем (а.с. 12).
08 січня 2020 року ОСОБА_5 було встановлено діагноз "прогресуюча міопія високого ступеня обох очей" (а.с. 33), а ОСОБА_4 - "прогресуюча міопія середнього ступеня лівого ока" (а.с. 35).
Відповідач є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3583 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1820885401:04:001:0145, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1820885401:04:001:0144, та житлового будинку площею 63,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63-64).
На ім'я відповідача у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відкриті депозитні рахунки із загальним залишком 269,91 грн, а також картки із загальним залишком 840,42 грн, 17,22 USD та 13,53 EUR (а.с. 153).
Частиною 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України, реч. 1 ч. 2 ст. 51 Конституції України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. (ст. 8 Закону України Про охорону дитинства).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на наведене, враховуючи стан здоров'я дітей, матеріальне становище відповідача, наявність у нього на праві власності майна, а також інші обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки потрібно частково задовольнити та стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 5000 грн щомісячно на кожну дитину, оскільки, на, думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення дітей рівнем життя, достатнім для їхнього всебічного розвитку.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що при визначенні розміру аліментів суд не враховував витрати позивача на утримання будинку, пальне, мобільний зв'язок, інтеренет, охорону тощо, оскільки такі витрати не є витратами на утримання дітей, а врахував загальне матеріальне становище батьків та дітей.
Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Однак, враховуючи той факт, що відповідач добровільно сплачував аліменти до 01 травня 2020 року, про що повідомила позивачка у судовому засіданні, суд вважає за потрібне стягувати аліменти саме з цієї дати.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з відповідача має бути стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, ст.ст. 181, 182, 191 СК України, суд -
Частково задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 травня 2020 року до повноліття ОСОБА_5 .
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 травня 2020 року до повноліття ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 травня 2020 року.
Суддя О. М. Дубовік