Справа № 163/344/20
Провадження № 2-а/163/58/20
21 травня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №4 Пустомитівського ВП ГУНП України у Львівській області Оришків Ірини Михайлівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У позовній заяві ОСОБА_2 просить постановити рішення про скасування постанови відповідача серії БАА №390071 від 23.01.2020 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП, якою на нього накладено стягнення у вигляді 1020 гривень штрафу.
Свої вимоги обґрунтував тим, що оскаржувану постановою вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків відповідача фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права. В оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу його вини у скоєнні правопорушення, в тому числі і не зазначено жодних відомостей про фіксування подій на нагрудну відеокамеру поліцейського чи зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідач не дотримався вимог чинного законодавства і не склав протокол про адміністративне правопорушення. Незаконно розглянув справу на місці зупинки, хоча повинен був по місцю знаходження Пустомитівського ВП ГУНП України у Львівській області, винісши постанову про накладення адміністративного стягнення. Під час розгляду справи він не мав змоги вказати на свою незгоду та на відсутність доказів, на яких мала би ґрунтуватись оскаржувана постанова, так як вона була винесена без його участі, в службовому автомобілі поліції. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошено посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішенні клопотання, досліджені докази, заслухані особи, які беруть участь у розгляд справи, не надано можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП та порушено вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань з приводу процедури розгляду справи не подали.
З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно з оскаржуваною постанови серії БАА №390071 від 23.01.2020 року позивача притягнуто до відповідальності за те, що він 23.01.2020 року о 12:40 годині по вулиці Стрийській 30 в селі Сокільники Пустомитівського району керуючи автомобілем "Фольксваген Пассат", номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на місці, яке позначено знаком 5.38 "Інваліди" та додатковою табличкою 7.17 п.п.8.4б Правил дорожнього ружу (далі - ПДР).
Як наслідок, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.
Частина 5 статті 122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".
Інформаційно-вказівний дорожній знак 5.38 "Місце для стоянки" розділу 33 ПДР застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою "Р" та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою "Р" та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.
Табличка до дорожніх 7.17 "Особи з інвалідністю" розділу 33 ПДР означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю" відповідно до вимог цих Правил.
Пунктом 8.4 ПДР встановлено, що дорожні знаки поділяються на групи: б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Частиною 1 ст.268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач в позовній заяві вказує, що в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу його вини у скоєнні правопорушення, оскаржувана постанова винесена без його участі, йому не надано можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП, порушено вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП, а висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.
Будь-яких доказів у відповідності до ст.251 КУпАП на підтвердження винуватості позивача та самих обставин події, зокрема пояснень, матеріалів фото чи відео-фіксації відповідач в оскаржуваній постанові не зазначив і суду не надав, прав наданих ст.ст.44, 47 КАС України не реалізував.
Власне візуальне спостереження відповідача в розумінні ст.251 КУпАП не є належним доказом на ствердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, доводи позивача належними та допустимими доказами по справі не спростовані.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів в справі про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Фактичні обставини, на які позивач покладається як на підставу своїх вимог, суд під час розгляду справи в силу ч.2 ст.77 КАС України вважає доведеними.
Таким чином, в силу наведених норм та з огляду на встановлені у справі фактичні обставини вбачаються підстави для висновку про те, що винуватість позивача у вчиненні порушення Правил дорожнього руху не доведена, відтак оскаржувана постанова винесена без законних на те підстав і підлягає скасуванню.
Оскільки під розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови було порушено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, порушення прав на захист, бути присутньою під час розгляду протоколу та надання пояснень, що є безумовною підставою для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови, тому подальше дослідження обґрунтування позову є недоцільним.
12.05.2020 року в канцелярії суду зареєстроване клопотання позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст.247 КУпАП.
Клопотання обґрунтовано тим, що з часу винесення оскаржуваної постанови минуло понад три місяці, тому відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: … частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122… . Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, досліджувані події мали місце 23.01.2020 року, цього ж дня відповідачем винесено оскаржувану постанову, що не порушує встановлені ч.1 ст.38 КУпАП строки.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ст.247 КУпАП за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу слід відмовити, оскільки суд позбавлений такого права відповідно до вимог ч.3 ст.286 КАС України.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вищенаведене дає підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.
Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).
Відповідач Оришків І.М. виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції. Таким органом відповідно до ст.13 Закону України "Про Національну поліцію" є Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Відтак, в користь держави за рахунок бюджетних асигнувань цього органу поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Постанову поліцейського СРПП №4 Пустомитівського ВП ГУНП України у Львівській області Оришків Ірини Михайлівни від 23.01.2020 року серії БАА № 390071 про накладення на ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП стягнення у вигляді 1020 гривень штрафу скасувати.
Провадження в справі за постановою про адміністративне правопорушення серії БАА № 390071 закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), … строки … апеляційного оскарження … продовжуються на строк дії такого карантину.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ім'я відповідача - поліцейський СРПП №4 Пустомитівського ВП ГУНП України у Львівській області Оришків Ірина Михайлівна; місцезнаходження: вулиця Шевченка 1, місто Пустомити Львівської області.
Головуючий: суддя С.С.Чишій