25 травня 2020 року
Київ
справа №460/1758/19
адміністративне провадження №К/9901/12818/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі №460/1758/19 за позовом ОСОБА_1 до Острозькрої міської ради Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
11.05.2020 ОСОБА_1 направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі №460/1758/19.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Розділу ІІІ Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Тому відсутність у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та її обґрунтування іншими мотивами є підставою для повернення такої скарги.
Перевіряючи мотиви касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що обставин, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявником не зазначено.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі №460/1758/19 за позовом ОСОБА_1 до Острозькрої міської ради Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Л.Л. Мороз,
Суддя Верховного Суду