про відкриття касаційного провадження
25 травня 2020 року
м. Київ
справа №120/2642/19-а
провадження №К/9901/6392/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 120/2642/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просив:
(і) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13292/15-19-СГ від 07.08.2019 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності за кадастровимномером: 0523986800:01:000:0679 (загальна площа 25,607 га), орієнтовною площею 2 га, для передання надалі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту);
(іі) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати відповідний дозвіл.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020, у позові відмолено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2020 визнані неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 120/2642/19-а. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 120/2642/19-а залишено без руху через несплату заявником судового збору та пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень. Водночас заявникові запропоновано надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн, а також подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави й надати відповідні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду заявник надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження разом із доказами, які підтверджують дату одержання оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції, а також квитанцію від 07.04.2020 № 0.0.1670035736.1 про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн.
Отже, скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги в строк, встановлений Верховним Судом.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
За змістом пункту першого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, покликається, зокрема, але не тільки, на те, що відмова в наданні позивачеві дозволу, оформлена наказом від 07.08.2019, не відповідає вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, тому що згідно з документацією із землеустрою станом на час ухвалення оскарженого наказу вказана земельна ділянка в ДЗК не зареєстрована як комунальна форма власності та не зареєстрована як пасовище. Окрім того, як стверджує скаржник, відповідно до інформації ДЗК та Публічної кадастрової карти України земельна ділянка за вказаним кадастровим номером значиться як сільськогосподарського призначення (код 01), (землі запасу, код 16.00) і не є зареєстрованою як землі під пасовище, а також не вказано, що така земельна ділянка є комунальною формою власності.
Одночасно заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, не взяли до уваги правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 24.04.2018 у справі № 802/1534/17-а, від 30.08.2018 у справі № 802/928/17-а, від 03.10.2019 у справі № 823/1172/17, а також в постановах від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18 та від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18.
Отже, аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи дає підстави колегії суддів вважати, що у цій ситуації можуть бути обставини, наведені у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, які є підставами для відкриття касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення не взяв до уваги правові висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду, а також викладені інші факти неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, які викладені в касаційній скарзі.
Також колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Верховний Суд встановив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 23.01.2020, а касаційна скарга була подана 01.03.2020 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що він отримав постанову суду апеляційної інстанції 09.02.2020, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 120/2642/19-а.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 120/2642/19-а.
3. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу № 120/2642/19-а.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
5. Установити для подання відзиву на касаційну скаргу десятиденний строк з дня закінчення карантину, запровадженого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів».
6. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя В.М. Кравчук