26 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1172/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник - адвокат Паланійчук Валентин Петрович до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанов, -
В інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецького окружного адміністративного суду звернувся адвокат - Паланійчук Валентин Петрович (позивач) з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії працівників Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/МГ-2ФС/215;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ІП-3ФС/216.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що з 12.07.2018 року по 07.08.2018 року інспектором праці Управління Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року.
На підставі акту перевірки від 07.08.2018 року, відповідачем винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу, які позивач вважає протиправними.
Так, позивач зазначав, що ним було отримано рекомендований лист із вимогою про надання документів та негайно було надіслано всі зазначені у вимозі документи на адресу відповідача. При цьому будь-яких документів про проведення інспекційного відвідування позивачу надано не було.
Крім цього представник позивача зазначив, що на час проведення інспекційного відвідування позивачка перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною, а тому підприємницьку діяльність станом на липень - серпень 2018 року не здійснювала. Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку від 22.11.2018 року №98136, будь-яких доходів у ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2018 року та на час проведення інспекційного відвідування не мала.
Також, представник позивача вказував на те, що із акту перевірки вбачається, що ФОП ОСОБА_1 в грудні 2017 року використовувала працю найманої особи ОСОБА_2 , яка в своєму поясненні працівникам ДФС від 22.12.2017 року зазначила, що працює на посаді офіціанта з 22.12.2017 року, а також зазначала, що працювала у підприємця у серпні 2017 року на умовах цивільно-правового договору. Однак, ОСОБА_2 виконувала послуги по прибиранню території ресторану на підставі цивільно-правового договору від 20.12.2017 року у період з 20.12.2017 року по 31.12.2017 року.
Пунктом 1.1. вказаного цивільно-правового договору визначено, що виконавець, тобто ОСОБА_2 , виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Представник позивача вважає, що цивільно-правовий договір укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.12.2017 року повністю відповідає вимогам ст. 626 ЦК України, що в свою чергу підтверджує відсутність ознак трудового договору.
Також незрозумілим для позивача є посилання в акті інспекційного відвідування на фактичну перевірку ГУ ДФС у Чернівецькій області, якою було встановлено порушення трудового законодавства, які мали місце у 2017-2018 р.р., оскільки як вбачається із копії акту (довідки) фактичної перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.12.2017 року №24-13-13-04, вона була закінчена 29.12.2017 року, а тому будь-які порушення, які мали місце у 2018 році не могли бути виявлені.
Крім того, представник позивача зазначав, що акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 або її представнику вручено не було та про результати проведення інспекційного відвідування не повідомлялося, хоча позивач та її представник неодноразово зверталися до представників відповідача, як у телефонному режимі так і безпосередньо за юридичною адресою відповідача, із проханням надати документи щодо проведення даного інспекційного відвідування, в тому числі і акт інспекційного відвідування від 07.08.2018 року. В свою чергу, відповідачем 05.09.2018 року складено акт про відмову від підпису №4В-398/18/9/НД/АВ/ВП, з якого вбачається, що позивачу 08.08.2018 року рекомендованим листом було відправлено акт інспекційного відвідування та припис про усунення виявлених порушень, при цьому будь-яких відомостей про відмову від отримання позивачем наручно вказаного акта, відповідачем також не зазначено.
На думку представника позивача сума штрафу застосованого постановою №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД/-1ФС/214 не відповідає вказаним у постанові порушенням трудового законодавства. Так, штраф з одного працівника складає 111690,00 грн, однак відповідачем винесено постанову №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД/-1ФС/214, згідно якої застосовано штраф відповідно до абз. 2, ч. 2, ст. 265 у розмірі 781830,00 грн.
Що стосується невірного нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за відпрацьований день 25.12.2017 року, який був святковим днем, представник позивача повідомив, що ОСОБА_3 , працював у ФОП ОСОБА_1 на посаді кухаря на підставі трудового договору від 21.12.2017 року по 26.01.2018 року. В день звільнення, тобто 26.01.2018 року, ОСОБА_3 було виплачено всі суми, що належали йому до виплати, в тому числі і доплату за відпрацьований робочий день 25.12.2017 року.
Протиправність дій працівників Управління Держпраці в Чернівецькій області підтверджується також тим, що після виявлених порушень ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства, будь-яких протоколів про адміністративне правопорушення відносно неї не складалося та відповідно до адміністративної відповідальності позивач не притягувалася.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що перевіряючими повністю дотримано порядок проведення інспектування, головним державним інспектором ОСОБА_4 вручено позивачу направлення на проведення інспекційного відвідування в якому відображена вся необхідна інформація.
Відповідач вважає, що враховуючи обставини, які встановлені під час інспекційного відвідування, головний державний інспектор ОСОБА_4 вірно дійшла висновку про те, що в даному випадку правовідносини між позивачем та фізичними особами - сторонами цивільно-правових договорів, носять ознаки притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правових договорів шляхом їх укладення, спрямовані для маскування дійсних відносини між сторонами і перешкоджає реалізації працівницями права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки.
Позивач, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив проти позову, в якому зазначив, що копію наказу про проведення інспекційного відвідування №390 від 11.07.2018 року та копію направлення на проведення інспекційного відвідування №04-171 від 11.07.2018 року було отримано наручно представником позивача тільки 31.09.2018 року, про що свідчить лист Управління Держпраці в Чернівецькій області від 28.09.2018 року №2822/0/04-2/18, тобто після проведення перевірки та після винесення оскаржуваних постанов.
Крім того, позивач зазначив, що згідно акту інспекційного відвідування від 07.08.2018 року вбачається, що перевірка проводилася з 12.07.2018 року по 07.08.2018 року, тобто протягом 17 робочих днів, при цьому будь-які накази про зупинення проведення перевірки та продовження строків проведення перевірки із зазначенням відповідних підстав із посиланням на відповідно норми законодавства, якими передбачено продовження строків проведення перевірки, не виносилося та позивачу не вручалося.
Також, як вбачається із копії акту (довідки) фактичної перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.12.2017 року №24-13-13-04, вона була закінчена 29.12.2017 року і відповідно будь-які порушення, які мали місце у 2018 році виявлені не могли бути. Інші фактичні перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій області у ФОП ОСОБА_1 з 29.12.2017 року по даний час не проводилися.
Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не наводить чітку норму законодавства, яка передбачає можливість застосовувати штрафні санкції на підставі матеріалів перевірки іншої державної установи, в тому числі органів ДФС України, без проведення та самостійного встановлення (підтвердження) порушень, що в свою чергу дає підстави для нарахування та застосування штрафних санкцій відносно позивача.
Також, безпідставним є посилання відповідача на цивільно-правову угоду укладену між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 01.08.2018 року по виконанню робіт по прибиранню території, оскільки позивач на час проведення інспекційного відвідування підприємницьку діяльність не здійснював через перебування у декретній відпустці, а отже такої цивільно-правової угоди не існує взагалі.
Ухвалою суду від 04.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 15.01.2019 року.
Судове засідання призначене на 15.01.2019 року відкладено на 14.02.2019 року, за заклопотанням представника позивача.
Судове засідання призначене на 14.02.2019 року відкладено на 28.02.2019 року, у зв'язку з витребуванням доказів.
В судовому засіданні призначеному на 28.02.2019 року оголошено перерву до 26.03.2019 року, для виклику свідків.
В судовому засіданні призначеному на 26.03.2019 року оголошено перерву до 16.04.2019 року, для повторного виклику свідків.
В судовому засіданні призначеному на 16.04.2019 року оголошено перерву до 14.05.2019 року, для надання додаткових доказів та повторного виклику свідків.
Ухвалою суду від 10.05.2019 року задоволено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Паланійчук В.П. про забезпечення адміністративного позову. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП№ 58824639, що відкрито 08.04.2019 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Сидорчук Марією Іванівною щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214 від 23.08.2018 року, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №824/1172/18-а. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП№58824631, що відкрито 10.04.2019 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Чабан Галиною Юріївною щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/216 від 23.08.2018 року, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №824/1172/18-а. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП№58824613, що відкрито 10.04.2019 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Сарахманом Павлом Мироновичем щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/МГ-2ФС/215 від 23.08.2018 року, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №824/1172/18-а.
В судовому засідання призначеному на 14.05.2019 року за заявами представників сторін, суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У вступній промові представники позивача підтримали позов у повному обсязі, просили суд його задовольнити.
У вступній промові представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, з таких підстав.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 28.11.2012 року Вижницьким РС УДМС України в Чернівецькій області (а.с. 15-16).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 22.11.2018 року позивач зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 , як фізична особа-підприємець, адреса місця проживання - АДРЕСА_1 . Місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_2 . Вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с. 17-18).
31.01.2018 року Головним управління ДФС у Чернівецькій області було надіслано на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області супровідним листом за №544/9/24-13-13-05 акт (довідка) фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2017 року за №154/24-13-13-04/31724/3367 для розгляду щодо наявності порушень трудового законодавства (а.с. 149-153).
На підставі інформації Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 31.01.2018 року №544/9/24-13-13-05, 11.07.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ №390 від 11.07.2018 року та направлення №04-171 від 11.07.2018 року про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) юридична адреса - АДРЕСА_1 , адреса здійснення господарської діяльності - АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_5 (піцерія " ІНФОРМАЦІЯ_4 ), м АДРЕСА_5 тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 12.07.2018 року по 13.07.2018 року. Проведення інспекційного відвідування доручено головному державному інспектору з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Ганзюк Олені Петрівні та начальнику відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Бурла Надії Георгіївні (а.с. 110-112).
12.07.2018 року представниками відповідача здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , однак інспекційне відвідування неможливо було провести у зв'язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, у зв'язку з чим складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання/поновлення документів №ЧВ-398/18/9/НД від 12.07.2018 року (а.с. 113-117).
12.07.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області направлено позивачу вимогу про надання/поновлення документів №ЧВ-398/18/9/ПД, якою зобов'язано позивача у строк до 10 год. 00 хв. 19.07.2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: 1. Свідоцтво ФОП або витяг з ЄДР; 2. Кадрові документи за 2017-2018 роки; 3. Повідомлення ДФС про прийом працівників та квитанцію 2 до повідомлення за 2017-2018 роки; 4. Документ, яким встановлений режим роботи об'єктів, правила внутрішнього трудового розпорядку; 5. Табелі обліку і використання робочого часу, графіки роботи працівників за 2017-2018 роки; 6. Нарахування і виплата заробітної плати (винагороди) за 2017-2018 роки; 7. За наявності неповнолітніх працівників, документи ведення яких передбачено законодавством про працю; 8. Інформація щодо здійснення діяльності на об'єктах; 9. Інші документи, що підтверджують перебування у трудових або цивільно-правових відносинах найманих працівників за 2017-2018 роки (а.с. 40-41).
19.07.2018 року представниками відповідача повторно здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , однак інспекційне відвідування неможливо було провести у зв'язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, у зв'язку з чим складено акт про неможливість проведення інспекційного відведення та повторно вимогу про надання/поновлення документів №ЧВ-398/18/9/2НД від 19.07.2018 року (а.с. 118-126).
Про вказані обставини головний державний інспектор з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_5 повідомила начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області доповідною запискою 19.07.2018 року (а.с.143).
19.07.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області направлено позивачу вимогу про надання/поновлення документів №ЧВ-398/18/9/ПД, якою зобов'язано позивача у строк до 14 год. 00 хв. 06.08.2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: 1. Свідоцтво ФОП або витяг з ЄДР; 2. Кадрові документи за 2017-2018 роки; 3. Повідомлення ДФС про прийом працівників та квитанцію 2 до повідомлення за 2017-2018 роки; 4. Документ, яким встановлений режим роботи об'єктів, правила внутрішнього трудового розпорядку; 5. Табелі обліку і використання робочого часу, графіки роботи працівників за 2017-2018 роки; 6. Нарахування і виплата заробітної плати (винагороди) за 2017-2018 роки; 7. За наявності неповнолітніх працівників, документи ведення яких передбачено законодавством про працю; 8. Інформація щодо здійснення діяльності на об'єктах; 9. Інші документи, що підтверджують перебування у трудових або цивільно-правових відносинах найманих працівників за 2017-2018 роки (а.с. 42-43).
З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимоги про надання/поновлення документів №ЧВ-398/18/9/НД від 12.07.2018 року на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області 24.07.2018 року від ФОП ОСОБА_1 надійшли витребувані документи, а саме: виписка з ЄДР; витяг платника єдиного податку; витяг про право власності на нерухоме майно; трудовий договір; табеля обліку робочого часу; відомості про заробітну плату; посадова інструкція працівника; цивільно-правові договори; акти виконаних робіт; наказ про прийняття на роботу; наказ про звільнення з роботи та повідомлення про прийняття на роботу. Крім того повідомлено про те, що ФОП ОСОБА_1 з 01.02.2018 року підприємницькою діяльністю не займається в зв'язку з декретною відпусткою (а.с.154-172).
Крім того, на виконання вимоги про надання/поновлення документів від 19.07.2018 року №ЧВ-398/18/9/ПД на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області 06.08.2018 року від ФОП ОСОБА_1 повторно надійшли витребувані документи, а саме: витяг з реєстру платника єдиного податку; договір про право власності на нерухоме майно; цивільно-правові договори; акти виконаних робіт; відомості про заробітну плату; табеля обліку робочого часу; наказ про прийняття на роботу; наказ про звільнення з роботи; повідомлення про прийняття на роботу та трудовий договір (а.с.173-188).
В період з 12.07.2018 року по 07.08.2018 року інспектором праці Газдюк О.П. проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про працю. За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року (а.с. 127-138), яким зафіксовано наступні порушення вимог законодавства про працю:
1) пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - під час фактичної перевірки працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області було встановлено, що підприємець у своїй діяльності у 2017/2018 роках використовувала працю ОСОБА_3 на підставі трудового договору, а також працю ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 на підставі цивільно-правових договорів. Фактична перевірка проводилась в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", який розташований по АДРЕСА_3 .
Також в зазначеному закладі, відповідно до пояснень наданих працівникам ДФС, здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Відповідно до наданих ГУ ДФС у Чернівецькій області та ФОП ОСОБА_1 документів інспекційним відвідуванням встановлено наступне.
ФОП ОСОБА_1 в грудні 2017 року використовувала працю найманої особи ОСОБА_2 , яка в своєму поясненні працівникам ДФС від 22.12.2017 року зазначає, що працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді офіціанта з 22.12.2017 року, а також в даному поясненні зазначає, що працювала у підприємця у серпні 2017 року на умовах цивільно-правового договору.
Для проведення інспекційного відвідування підприємцем було надано цивільно-правову угоду, укладену з Ханіною ОСОБА_14 від 01.08.2018 року по виконанню робіт по прибирання території з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року за якою, відповідно до акту наданих послуг їй була проведена оплата 1000 грн.
Однак жодного документа щодо врегулювання трудових відносин (трудовий договір чи наказ про прийом на роботу) між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявлено фактичною перевіркою ГУ ДФС України в Чернівецькій області у грудні 2017 року, до ознайомлення надано не було.
Виходячи з вищенаведеного інспекційним відвідуванням встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було фактично допущено гр. ОСОБА_2 до виконання роботи офіціанта без належного укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, тим самим ФОП ОСОБА_1 було порушено вимоги пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України;
2) ст. 29 КЗпП України - посадова інструкція кухаря у підприємця розроблена, інформація про ознайомлення ОСОБА_3 із зазначеною інструкцією відсутня;
3) ст. 57 КЗпП України, ст. 142 КЗпП України - час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності. У ФОП ОСОБА_1 , відповідно до наданих для інспекційного відвідування документів відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, а також графіки роботи працівників;
4) ст. 107 КЗпП України - відповідно до наданих для проведення інспекційного відвідування табелів обліку використання робочого часу з'ясовано, що в грудні 2017 р. ОСОБА_3 працював у святковий день, визначений ст. 73 КЗпП України (25 грудня), але йому не була проведена оплата роботи в цей день, а саме: посадовий оклад ОСОБА_3 , відповідно до трудового договору 3200 грн, норма робочого часу в грудні 2017 року - 160 год., ОСОБА_3 відпрацьовано в грудні 2017 року 7 днів по 8 годин (всього - 56 годин, з яких 8 годин - роботи у святковий день). Заробітна плата ОСОБА_3 за грудень 2017 року мала б скласти 3200/160 * 64 (56+8) = 1280 грн, в той час як йому була нарахована заробітна плата в сумі 1067 грн;
5) ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" - ФОП ОСОБА_1 при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_3 в грудні 2017 року. Не був належним чином забезпечений облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, внаслідок чого ОСОБА_3 в грудні 2017 року невірно нарахована заробітна плата.
Встановлено, що у зв'язку з неможливістю особистого вручення два примірника акта направлено на адресу об'єкта відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення 08.08.2018 року.
У зв'язку з ненадходженням у встановлений строк підписаного акта складено акт про відмову від підпису від 05.09.2018 року за №4В-398/18/9/РД/АВ/ВП (а.с.142).
Встановлено, що на підставі акта інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області 07.08.2018 року винесено припис за №№ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_15 . ОСОБА_16 у строк до 07.09.2018 року усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення (а.с.139-141).
10.08.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та в той же день на адресу ФОП ОСОБА_17 було надіслано повідомлення про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України о 10год 45хв. 23.08.2018 року (а.с.88-89).
За результатами розгляду справи про накладення штрафу, 23.08.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214 про накладення штрафу, якою за порушення вимог пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 781830,00 грн (а.с. 31-32).
Крім того, 23.08.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/215 про накладення штрафу, якою за порушення вимог ст. 107 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 37230,00 грн (а.с. 33).
Також, 23.08.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/216 про накладення штрафу, якою за порушення вимог ст.ст. 57, 142 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3723,00 грн (а.с. 34-35).
Вважаючи вищевказані дії та постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу протиправними, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 з приводу відомих їй обставин у справі повідомила суду, що вона на підставі цивільно-правового договору з ФОП ОСОБА_1 в ресторані "GRANO" здійснювала прибирання прилеглої території ресторану в кінці літа 2017 року та в кінці грудня 2017 року перед Новим роком. Встановленого режиму роботи не було, приходила здійснювати прибирання до відкриття ресторану. Кошти за виконану роботу отримувала одноразово, згідно акта виконаних робіт.
Свідок ОСОБА_2 вказувала, що письмові пояснення, які вона надавала під час проведення перевірки її надиктували перевіряючі ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Свідок ОСОБА_4 з приводу відомих їй обставин у справі повідомила суду, що на підставі наказу та направлення на проведення перевірки, здійснювала інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 . Про обставини проведеної перевірки свідок чітко не пам'ятає, що пояснила минуванням значного часу.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно частини першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
Відповідно до п.1 Положення Про Державну службу України з питань праці державна служба України з питань праці (Держпраці), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11.02.2015 року №100 Управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.
Відповідно до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03 серпня 2018 року №84 (далі - Положення №84) Управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.
Підпунктом 1 п. 3 Положення №84 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно п.п 5 п. 4 Положення №84 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"" від 26.04.2017 року №295 (далі - Порядок №295).
Згідно п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295.
Згідно підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.
Перевіряючи наявність підстав для проведення інспекційного відвідування позивача, судом встановлено, що наказом Управління Держпраці в Чернівецькій області "Про проведення інспекційного відвідування" №390 від 11.07.2018 року, з метою перевірки дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками, направлено інспектора праці Газдюк О.П. для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
Зі змісту наказу встановлено, що підставою для його прийняття було рішення керівника Управління Держпраці у Чернівецькій області прийняте за результатами аналізу інформації викладеної у листі Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 31.01.2018 року №544/9/24-13-13-05.
При цьому суд зазначає, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проводилось не на підставі листа Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 31.01.2018 року №544/9/24-13-13-05, а на підставі рішення керівника Управління Держпраці, що відповідає підпунктам 3 та 6 пункту 5 Порядку № 295.
Зважаючи на вищевказані обставини справи, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні передбачені законодавством підстави для призначення та проведення інспекційного відвідування позивача.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем строків проведення інспекційного відвідування суд зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
При цьому, згідно п.18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Судом встановлено з направлення від 11.07.2018 року №04-171, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 призначено тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 12.07.2018 року по 13.07.2018 року.
Однак, у зв'язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування через ненадання позивачем відповідних документів, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД від 12.07.2018 року строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 19.07.2018 року. Надалі, у зв'язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування через ненадання позивачем відповідних документів, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/2НД від 19.07.2018 року строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 06.08.2018 року.
07.08.2018 року, представниками відповідача проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про порушення відповідачем строків проведення інспекційного відвідування вказаних у направленні на проведення перевірки від 11.07.2018 року №04-171.
З огляду на положення п. 10 та п. 18 Порядку №295 доводи позивача про порушення відповідачем строків проведення інспекційного відвідування не зайшли свого об'єктивного підтвердження під час розгляду справи.
Щодо складання відповідачем акту інспекційного відвідування та припису про усунення порушень, суд зазначає, що пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Згідно п. 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до п. 23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій працівників Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволення не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214, №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/215 та №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/216, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини третьої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Отже, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев'ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).
Порядок №509 визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до п. 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Тобто, аналізуючи вказану норму видно, що Управління Держпраці в Чернівецькій області на підставі висновків, викладених в акті перевірки наділене правом приймати постанову про накладення штрафу.
Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що за результатами проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року та на підставі якого винесено оскаржувані у даній справі постанови про накладення штрафу.
Надаючи оцінку правомірності постанови про накладення штрафу від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214 судом встановлено, що за порушення вимог пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України вказаною постановою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 781830,00 грн.
За змістом та висновками акта інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - під час фактичної перевірки працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області було встановлено, що підприємець у своїй діяльності у 2017/2018 роках використовувала працю ОСОБА_3 на підставі трудового договору, а також працю ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 на підставі цивільно-правових договорів.
Крім того, за висновками акта інспекційного відвідування, інспекційним відвідуванням встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було фактично допущено гр. ОСОБА_2 до виконання роботи офіціанта без належного укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, тим самим ФОП ОСОБА_1 було порушено вимоги пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Відповідальність за порушення вимог пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Щодо зафіксованих в акті інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року вказаних порушень, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Згідно ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведених норм вбачається, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Згідно якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, із аналізу вказаних норм видно, що цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, фізичною особою підприємцем, тощо) або між громадянами на виконання першим певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального чи нематеріального результату. Тому, цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.
Підрядник, який виконує роботи згідно цивільно-правового договору, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу, виконує її на власний ризик та не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір. Разом із цим, Виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а за її результат, який визначається після закінчення виконання певної роботи і оформляються актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.
Як вбачається із наданих на інспекційне відвідування та доданих до матеріалів справи цивільно-правових договорів укладених між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по оформленню залу в строк з 20.12.2017 року по 31.12.2017 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього розпорядку, немає права допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно акту виконаних робіт.
Крім того, як вбачається із наданих на інспекційне відвідування та доданих до матеріалів справи цивільно-правових договорів від 20.12.2017 року, укладених між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по прибиранню території в строк з 20.12.2017 року по 31.12.2017 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього розпорядку, немає права допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно акту виконаних робіт.
З матеріалів справи також встановлено, що згідно цивільно-правового договору від 01.08.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та громадянкою ОСОБА_2 (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по прибиранню території в строк з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього розпорядку, немає права допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно акту виконаних робіт.
Таким чином, зі змісту вказаних договорів видно, що за дорученням Замовника Виконавець зобов'язується на власний ризик виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договорами, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані роботи. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку Замовника, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець отримує винагороду за виконану роботу разово.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що викладені у цивільно-правових угодах умови, не мають ознак, які притаманні трудовим відносинам.
Дослідження матеріалів справи також встановлено, що на підтвердження виконання сторонами вищезазначених договорів позивачем надано суду акти виконаних робіт до укладених цивільно-правових договорів.
Варто зазначити, що чинне законодавство не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а у яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення правовідносин і на свій розсуд вправі визначити вид такого договору.
При цьому, матеріалами справи не встановлено виконання ОСОБА_2 жодної роботи, яка безумовно повинна бути оформлена трудовим договором. Зазначене також підтвердила сама ОСОБА_2 в судовому засіданні, надаючи пояснення в якості свідка.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за своїм змістом вказані договори є цивільно-правовими, а доводи відповідача про наявність у них ознак трудового договору та про порушення позивачем вимог пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України є помилковими.
Крім того, про наявність цивільно-правових угод та актів виконаних робіт було відомо відповідачу під час інспекційного відвідування та прийняття оскаржуваного рішення. Доказів щодо визнання таких угод недійсними суду не надано.
Досліджуючи акт інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року судом також встановлено, що Інспекційним відвідуванням взагалі не було досліджено та не надано оцінки наданих позивачем на вимоги відповідача вищевказаних цивільно-правовим договорам.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що висновки акта інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року про порушення позивачем пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України є протиправними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці відповідача та не підтверджені належними та допустимими доказами.
З наведеного слідує, що висновки інспекційного відвідування на підставі яких Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанову про накладення штрафу №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214 від 23.08.2018 року є протиправними.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214 від 23.08.2018 року.
Надаючи оцінку правомірності постанови про накладення штрафу від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/215 судом встановлено, що за порушення вимог ст. 107 КЗпП України вказаною постановою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 37230,00 грн.
За змістом та висновками акта інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем ст. 107 КЗпП України - відповідно до наданих для проведення інспекційного відвідування табелів обліку використання робочого часу з'ясовано, що в грудні 2017 р. ОСОБА_3 працював у святковий день, визначений ст. 73 КЗпП України (25 грудня), але йому не була проведена оплата роботи в цей день, а саме: посадовий оклад ОСОБА_3 , відповідно до трудового договору, 3200 грн, норма робочого часу в грудні 2017 року - 160 год., ОСОБА_3 відпрацьовано в грудні 2017 року 7 днів по 8 годин (всього - 56 годин, з яких 8 годин - роботи у святковий день). Заробітна плата ОСОБА_3 за грудень 2017 року мала б скласти 3200/160 * 64 (56+8) = 1280 грн, в той час як йому була нарахована заробітна плата в сумі 1067 грн.
Відповідальність за порушення вимог ст. 107 КЗпП України передбачена абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Щодо зафіксованих в акті інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року вказаного порушення, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Судом встановлено, що на підставі трудового договору від 21.12.2017 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_3 , останній виконував обов'язки кухаря. Трудовий договір розірваний сторонами 26.01.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що 26.01.2018 року, в день розірвання трудового договору від 21.12.2017 року, позивачем виплачено ОСОБА_3 всі обов'язкові до виплати суми, в тому числі і у подвійному розмірі доплату за відпрацьований робочий день - 25.12.2017 року, що підтверджується відомістю про нарахування заробітної плати №7.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що висновки акта інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року про порушення позивачем ст. 107 КЗпП України є протиправними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці відповідача та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/215.
Надаючи оцінку правомірності постанови про накладення штрафу від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/216 судом встановлено, що за порушення вимог ст.ст. 29, 57, 142 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" вказаною постановою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.
За змістом та висновками акта інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року інспекційним відвідуванням встановлено наступні порушення трудового законодавства:
- ст.ст. 57, 142 КЗпП України - час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності. У ФОП ОСОБА_1 , відповідно до наданих для інспекційного відвідування документів відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, а також графіки роботи працівників.
- ст. 29 КЗпП України - посадова інструкція кухаря у підприємця розроблена, інформація про ознайомлення ОСОБА_3 із зазначеною інструкцією відсутня.
- ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" - ФОП ОСОБА_1 при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_3 в грудні 2017 року. Не був належним чином забезпечений облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, внаслідок чого ОСОБА_3 в грудні 2017 року невірно нарахована заробітна плата.
Відповідальність за вказані порушення КЗпП України передбачена абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Щодо зафіксованих в акті інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року вказаних порушень, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 3 КЗпП України передбачає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Як встановлено судом вище, з найманим працівником ОСОБА_3 позивачем 21.12.2017 року було укладено трудовий договір, який було розірвано 26.01.2018 року. За мовами вказаного договору ОСОБА_3 виконував обов'язки кухаря.
У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Положеннями частини першої статті 142 КЗпП України визначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Окрім цього, статтею 29 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу до початку роботи за укладеним трудовим договором проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Тобто, виходячи зі змісту зазначених норм, суд дійшов висновку, що затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку та ознайомлення працівника з такими правилами до початку роботи за укладеним трудовим договором є обов'язком власників або уповноважених ними органів усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Такої позиції дотримується і Міністерство соціальної політики України у листі № 312/0/22-17/13 від 21 червня 2017 року "Щодо обов'язкового затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку".
При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, а відповідно до ч.1 ст. 44 Господарського кодексу України до принципів підприємницької діяльності віднесено вільний найм підприємцем працівників.
Отже з викладеного слідує, що фізична особа-підприємець, яким є позивач, при здійсненні підприємницької діяльності має керуватись нормативно-правовими актами, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб в тому числі, що стосується питань працевлаштування та організації праці найманих працівників, оскільки це є складовою підприємницької діяльності.
Таким чином, суд вважає, що положення статті 142 КЗпП України розповсюджуються на позивача, а тому він має їх дотримуватись та виконувати.
При цьому суд зазначає, що відповідачем не було надано підтвердження факту, що найманий працівник не був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, адже станом дату складання акта інспекційного відвідування найманої праці позивач не використовував.
Жодний із колишніх працівників позивача під час інспекційного відвідування та прийняттям за його наслідками оскаржуваних рішень не був опитаний та не підтвердив факт не ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім цього, положення статті 29 КЗпП України не містить обов'язку працівника поставити свій підпис в правилах внутрішнього трудового розпорядку, ознайомлення може відбутись і без підпису, в даному разі пріоритетним є доведення інформації до найманого працівника.
Щодо порушення, передбаченого статтею 57 КЗпП України суд зазначає наступне.
В акті інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року зафіксовано, що позивач використовував найману працю без відповідних графіків роботи найманих працівників, де повинно бути вказано час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням статті 57 КЗпП України.
Дійсно, відповідно до статті 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Однак для забезпечення дотримання вимог статті 57 КЗпП України необхідна наявність найманих працівників, яких, згідно акту інспекційного відвідування, на момент проведення інспекційного відвідування у позивача немає.
При цьому, досліджуючи зміст трудового договору позивача з найманим працівником ОСОБА_3 судом встановлено, що цим договором, на виконання статей 29, 57, 142 КЗпП України, визначено робоче місце (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, АДРЕСА_6 ), передбачено час початку і закінчення щоденної роботи (зміни).
Щодо порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" суд зазначає наступне.
В акті інспекційного відвідування №ЧВ-398/18/9/НД/АВ від 07.08.2018 року зафіксовано, що позивачем не був належним чином забезпечений облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, внаслідок чого ОСОБА_3 в грудні 2017 року невірно нарахована заробітна плата.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Як вбачається із наданих на інспекційне відвідування та доданих до матеріалів справи табелів обліку використовування робочого часу та розрахункової платіжних відомостей за грудень 2017 - січень 2018 року позивачем забезпечувався облік виконуваної працівником ОСОБА_3 роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату його праці.
При цьому, як зазначалось вище, судом встановлено, що 26.01.2018 року, в день розірвання трудового договору від 21.12.2017 року, позивачем виплачено ОСОБА_3 всі обов'язкові до виплати суми, в тому числі і у подвійному розмірі доплату за відпрацьований робочий день - 25.12.2017 року, що підтверджується відомістю про нарахування заробітної плати №7.
Разом з тим, відповідачем не враховано наявність у позивача табелів обліку використовування робочого часу працівника ОСОБА_3 та його розрахункових платіжних відомостей за грудень 2017 - січень 2018 року, а також те, що позивачем виплачено ОСОБА_3 всі обов'язкові до виплати суми.
З огляду на викладене суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог статей 29, 57, 142 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" є необґрунтованими, тобто зроблені без врахування всіх необхідних обставин для таких висновків, отже є протиправними.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/216.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятих ним рішень та обставин на яких ґрунтуються його заперечення.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214, №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/МГ-2ФС/215 та №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ІП-3ФС/216 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Як встановлено з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом, який містить три вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування трьох постанов Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу від 23.08.2018 року та одну вимогу немайнового характеру про визнання протиправними дії працівників Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо проведення інспекційного відвідування, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 9989,83 грн (8227,83 грн за позовні вимоги майнового характеру та 1762,00грн за позовні вимоги немайнового характеру), що підтверджується квитанцією №3148 від 22.11.2018 року.
Оскільки, позов задоволено частково (задоволено три позовні вимоги майнового характеру), суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 8227,83 грн (9989,83 грн - 1762,00 грн (немайнова вимога)) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник - адвокат Паланійчук Валентин Петрович до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанов, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ТД-1ФС/214.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/МГ-2ФС/215.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.08.2018 року №ЧВ-398/18/9/НД/АВ/П/ІП-3ФС/216.
5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 8227 (вісім тисяч двісті двадцять сім) грн 83 коп., сплачений відповідно до квитанції №3148 від 22.11.2018 року.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 );
Представник позивача - адвокат Паланійчук Валентин Петрович (вул. Шептицького, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000);
Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003).
Суддя Григораш В.О.