про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження в адміністративній справі
26 травня 2020 року справа № 580/1775/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 8/26, далі - уповноважена особа, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ “ВТБ Банк” щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до цього переліку вкладників;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо рахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як вкладника, що має право на відшкодування коштів у розмірі 143 645 грн. за вкладом у АТ “ВТБ Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” Шевченком О.В., в порушення норм чинного законодавства, віднесено транзакцію по перерахуванню коштів позивачеві до правочинів вчинених банком.
Крім того, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” Шевченком О.В. висловлено необґрунтоване та безпідставне твердження про нікчемність правочину без встановлення обставин з якими Закон пов'язує нікчемність даного правочину.
У зв'язку з вказаним уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” Шевченком О.В. протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами АТ “ВТБ Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на день початку процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації його вклад в АТ “ВТБ Банк” складав 98970 грн на рахунку № НОМЕР_2 і 44675 грн на рахунку № НОМЕР_3 , на загальну суму 143645 грн.
Внаслідок неправомірних дій уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” порушені права позивача як вкладника банку і він позбавлений можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована чинним законодавством України.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на вищевикладене, зазначені позивачем предмет та підстави адміністративного позову, а також відсутність клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суддя дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.
Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ВТБ Банк” про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачеві трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Роз'яснити учасникам справи, що встановлені в даній ухвалі строки можуть бути продовжені відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Гаврилюк