Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 травня 2020 р. № 520/3311/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 у день звільнення з військової служби, усіх належних грошових сум;
- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 06 лютого 2019 року по 13 лютого 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.12.2018 №676-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби. Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.02.2019 №55-ос ОСОБА_1 було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 з 05 лютого 2019 року. Поряд із тим, при звільненні зі служби Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України не виплатило індексацію грошового забезпечення, яку відповідач не виплачував у період проходження служби та не було виплачено компенсацію за невикористані дні додаткові відпустки, як учаснику бойових дій. Відповідач остаточний розрахунок з позивачем здійснив - 13.02.2020. Таким чином, враховуючи несвоєчасний розрахунок, позивач звернувся із даним позовом та просив зобов'язати виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 06.02.2019 по 13.02.2020.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) надав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що доходи військовослужбовців не є доходами у вигляді заробітної плати, іншими доходами, що нараховуються у зв'язку з трудовим відносинами і не є працівниками, відповідно до чинного трудового законодавства, а проходять військову службу, а тому застосування статті 117 КзПП України є безпідставним. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав йому повинно було бути відомо в день виключення зі списків військової частини - 05.02.2019, проте до суду ОСОБА_1 звернувся в березні 2020 року.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Державної прикордонної служби України.
27 грудня 2018 року позивача звільнено з військової служби в запас на підставі наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №676-ОС за підпунктом а) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із закінченням строку контракту.
Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.02.2019 №55-ос позивача виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 з 05.02.2019 та знято з усіх видів забезпечення.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 по справі №520/12327/19 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.03.2018. Зобов'язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.03.2018.
Так, 23.01.2020 відповідач виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.03.2018, що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ КБ "ПриватБанк".
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 по справі №520/11436/19 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06 лютого 2019 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06 лютого 2019 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
13 лютого 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) виплатило ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ КБ "ПриватБанк".
Таким чином, остаточний розрахунок з ОСОБА_1 Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснило 13.02.2020.
Враховуючи, що остаточний розрахунок із позивачем відбувся 13.02.2020, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Щодо дотримання строку звернення до суду.
Так, суд зазначає, що ОСОБА_1 просить стягнути заробіток у спорі, який пов'язаний з проходженням і звільненням з публічної служби.
Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснило 13.02.2020 (після звільнення зі служби).
Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.
Так, згідно з висновком Конституційного Суду України в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Отже, у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби місячний строк звернення до суду треба обчислювати з дня фактичного розрахунку.
Тому, строк звернення до суду розпочав перебіг з 13 лютого 2020 року. ОСОБА_1 звернувся до суду 11 березня 2020 року, таким чином, позивач не пропустив строку звернення до суду.
Щодо спірних позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 п. 236 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення), з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення.
Пунктом 242 Положення передбачено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Абзацом третім пункту 242 Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
При цьому, суд зазначає, що спеціальним законодавством України не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.07.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідним є застосування норми трудового законодавства.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час звільнення позивача, далі - КЗпП), власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Суд зазначає, що несвоєчасна виплата індексації та компенсації обумовлена бездіяльністю військової частини, що визнано Харківським окружним адміністративним судом при розгляді справ №520/12327/19 та №520/11436/19.
Таким чином, строк затримки розрахунку при звільненні становить з 06 лютого 2019 року по 13 лютого 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, у разі несвоєчасної виплати працівникові нарахованих коштів (не існує спору щодо суми) працедавець, сплачуючи заборгованість, має виплатити і заробіток.
Приписами частини 2 статті 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, наявні підстави вважати, що виплата позивачу належної суми індексації та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки здійснено відповідачем не у день виключення із списків особової частини, тобто з порушенням строків виплати, що свідчить про допущення відповідачем саме протиправних дій в частині затримки виплати індексації та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки позивачу при звільненні.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 у день звільнення з військової служби, усіх належних грошових сум.
Враховуючи викладене, з метою належного та повного захисту прав позивача, сужд вважає за необхідне зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 06 лютого 2019 року по 13 лютого 2020 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 у день звільнення з військової служби, усіх належних грошових сум.
Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 06 лютого 2019 року по 13 лютого 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних