Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"25" травня 2020 р. Справа № 820/3692/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Кіт С.В.,
представника позивача - Неволіна Ю.В.,
представника відповідача - Богуцької В.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні клопотання позивача заявлені в заяві про зміну позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про стягнення компенсації за затримку виплати належних сум,-
встановив:
Ухвалою суду від 09.12.2020 року прийнято справу до розгляду в частині позовних вимог про стягнення компенсації за затримку виплати належних сум при звільненні, компенсації за невикористану відпустку як одинокій матері, компенсації за затримку видачі трудової книжки.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 820/3692/16 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу №820/3692/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання нечинним наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми.
Супровідним листом Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року №01-09/820/3692/16/5547/2020 справу направлено до Верховного Суду.
Після винесення Верховним Судом додаткової постанови від 02.03.2020р. та повернення справи до Харківського окружного адміністративного суду, ухвалою від 13.03.2020 р. прийнято адміністративну справу до розгляду в частині позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку матері двох дітей, молодших 15 років та компенсації за невикористану додаткову відпустку за вислугу років за період служби в 2014 році.
02.04.2020р. представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог (разом з доказами її направлення відповідачу), в якій було зазначено низку клопотань, а саме про: 1) виключення зі складу доказів сторони Відповідача, без виключення з матеріалів справи, документ з назвою "особова справа" в якості цілісного доказу, та використувовування в якості доказів лише окремі документи з нього; 2) про постановляння окремої ухвали за фактом явної маніпуляції з доказами Відповідачем, а сам: маніпуляції чи фальсифікації складу сукупності документів з назвою "особова справа", що подані відповідачем в яксоті цілісного доказу по цій справі; 3) долучення до матеріалів справи доказів - розрахунку графіку відпусток на 2013 рік, що складався позивачкою власноручно, засвідчувався нею та іншими працівниками та затверджувався керівництвом; 4) витребування у відповідача графіку відпусток на 2013рік, засвідчений зокрема й позивачкою з обовязковим наданням для огляду стороні позивачки оригіналу цього документу; 5) стягнення з відповідача суми, що не були ним виплачені при звільненні позивачки, а саме: а) компенсації за невикористану відпустку одинокої матері в розмірі 402,03 грн.; компенсації за невикористану відпустку матері двох дітей, молодших 15 років в розмірі 114,86 грн.; компенсації за затримку видачі трудової книжки 1550,7 грн.; компенсації невикористаної додаткової відпустки за вислугу років 57,43 грн.; б) стягнення з відповідача компенсацію за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні по день фактичного розрахунку (станом на 06.04.2020р сума компенсації за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні, становить 79.602,60 грн.; 6) стягнення з відповідача 11383,84 грн. судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача підтримав всі заявлені клопотання, які були ним зазначені в поданій заяві від 02.04.2020р.
Представник відповідача щодо поданих клопотань заперечував.
Перевіривши матеріали справи та зазначені в поданій заяві аргументи, суд зазначає наступне.
Клопотання позивача про виключення зі складу доказів сторони відповідача, без виключення з матеріалів справи, документ з назвою "особова справа" в якості цілісного доказу, та використувовування в якості доказів лише окремі документи з нього, буде вирішено судом в порядку дослідження доказів по справі згідно ст. 211 КАС України.
Щодо постановляння окремої ухвали за фактом явної маніпуляції з доказами відповідачем, суд зазначає, що вказане клопотання буде вирішено відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, а саме у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, отже під час вирішення розгляду справи по суті.
Клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів - розрахунку графіку відпусток на 2013 рік, що складався позивачкою власноручно, засвідчувався нею та іншими працівниками та затверджувався керівництвом, підлягає задоволенню згідно вимог ст.ст.77,79 КАС України та Ухвалою суду від 25.05.2020р. вирішено клопотання щодо витребування у відповідача графіку відпусток на 2013 рік, засвідчений позивачкою.
Щодо зазначених у поданій заяві від 02.04.2020р. позовних вимог про стягнення з відповідача суми, що не були ним виплачені при звільненні позивачки, а саме: а) компенсації за невикористану відпустку одинокої матері в розмірі 402,03 грн.; компенсації за невикористану відпустку матері двох дітей, молодших 15 років в розмірі 114,86 грн.; компенсації за затримку видачі трудової книжки 1550,7 грн.; компенсації невикористаної додаткової відпустки за вислугу років 57,43 грн., суд зазначає, що вказані вимоги є деталізацію заявлених раніше вимог вказаних в позовній заяві від 08.07.2016р. і не є підставою винесення окремого процесуального рішення.
Вирішуючи заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні по день фактичного розрахунку, суд зазначає, що представником заявника вказано, що станом на 06.04.2020р сума компенсації за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні, становить 79.602,60 грн. Отже, фактично заявлено збільшення позовних вимог з зазначенням конкретної суми, яка підлягає до стягнення в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання можливості прийняття до розгляду вказаних позовних вимог, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Так, частиною 3 ст. 161 КАС встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду наведених в постанові від 30 січня 2019 року справа № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом з поданої заяви від 02.04.2020р. представник позивача вказує, що загальна сума, що не була виплачена при звільненні становить 2125,02 грн. Вказав, що згідно норм ст.ст. 116, 117 КЗПпУ за затримку виплати належних працівникові сум при звільненні, відповідач має виплатити позивачці її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені представником позовні вимоги у заяві від 02.04.2020р. щодо стягнення з відповідача компенсацію за затримку виплати сум у розмірі 79.602,60 грн., а саме середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, є вимогами майнового характеру за які повинен бути сплачений судовий збір.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.
З огляду на зміст заявлених вимог в поданій заяві від 02.04.2020р., згідно положень Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" позивач мав подати до суду разом з заявою документ про доплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Проте, всупереч ч. 3 ст. 161 КАС України, позивач заявляючи збільшення позовних вимог у заяві від 02.04.2020р. щодо стягнення з відповідача компенсацію за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме станом на 06.04.2020р сума компенсації за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні, становить 79.602,60 грн., не надав докази оплати судового збору.
Частиною 2 ст. 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновків про повернення заявнику без розгляду з підстав відсутності доказів сплати судового збору заяву в частині збільшення позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме середнього заробітку (станом на 06.04.2020р сума компенсації за затримку виплати сум, працівнику при звільненні, становить 79.602,60 грн).
Суд звертає увагу, що питання розподілу між сторонами судових витрат, буде вирішено під час ухвалення у справі рішення згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 44, 77, 79, 161, 22, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
1.Клопотання представника позивача про виключення зі складу доказів сторони Відповідача, без виключення з матеріалів справи, документ з назвою "особова справа" в якості цілісного доказу, та використувовування в якості доказів лише окремі документи з нього - буде вирішено під час дослідження судом письмових доказів.
2.Клопотання представника позивача про постановляння окремої ухвали - буде вирішено судом під час розгляду справи по суті.
3.Клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів - задовольнити.
Долучити до матеріалів справи роздруківку графіку відпусток ОСОБА_1 на 2013р., що складався нею власноруч.
4. Заяву в частині збільшення позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за затримку виплати сум, належних працівнику при звільненні по день фактичного розрахунку (станом на 06.04.2020р сума компенсації за затримку виплати сум, працівнику при звільненні, становить 79' 602,60грн) - повернути заявнику без розгляду з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
5. Роз'яснити, що рішення не підлягає оскарженню.
Судове рішення у повному обсязі виготовлено 25.05.2020р. у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України.
Суддя О.В.Старосєльцева