25 травня 2020 р. Справа № 480/1694/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення грошової компенсації,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за 45 днів основної та додаткової невикористаної відпустки за 2019 рік в сумі 17343,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.01.2020 він був звільнений зі служби у поліції через хворобу. На дату звільнення позивач мав 45 днів невикористаної відпустки, однак відповідач, в порушення Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, не здійснив відповідну виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки, у зв'язку з чим, на думку позивача, вказана сума підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою суду від 17.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.03.2020 судом від відповідача отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивач має невикористані дні відпустки за 2019 рік, у той час як зі служби у поліції він був звільнений у 2020 році, що відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, забороняє відповідачу здійснювати відповідну грошову компенсацію. У зв'язку з викладеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач з 1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом від 10.01.2020 № 7 о/с відповідно до пункту 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції - ОСОБА_1 Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 05.12.2019, свідоцтво про хворобу Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Сумській області" від 28.12.2019 № 39 (а.с.12).
Як вбачається з листа Головного управління національної поліції в Сумській області від 24.02.2020 №12/П-6зі (а.с.10), позивачем на момент звільнення зі служби була невикористана щорічна чергова основна оплачувана відпустка у кількості 30 календарних днів та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби у кількості 15 календарних днів.
Також у вказаному листі відповідач зазначив, що позивач не має права на грошову компенсацію за вказану невикористану відпустку, оскільки відповідно до ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію України» та п.8 розділу III наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.
Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, своє рішення обґрунтовує наступним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260).
Згідно п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Суд зазначає, що за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, врегульовані нормами пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Виходячи зі змісту положень пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.02.2020 року по справі №818/1276/17, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Посилання позивача на те, що рапорт про звільнення був поданий ним 05.12.2019 є безпідставним, оскільки вищевказані норми пов'язують право особи на грошову компенсацію з роком, у якому звільняється поліцейський зі служби, а не з датою подачі відповідного рапорту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення грошової компенсації - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.М. Глазько