про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
26 травня 2020 р. Справа № 480/3061/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі - ТОВ «Фінфорс») про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження ВП №61897117 від 22.04.2020.
Ухвалою суду від 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 04.06.2020.
25.05.2020 ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа-виконавчого напису нотаріуса № 8189, виданого 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем про звернення стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 20289грн. 80коп., основної винагороди в розмірі 2028грн. 98коп., витрат виконавчого провадження у розмірі 300 грн. у виконавчому провадженні №61897117, що здійснює приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л.
Заяву мотивувала тим, що 22.04.2020 приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №61897117 на підставі виконавчого напису №8189 від 15.04.2020 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 20289 грн. 80 коп., а також постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300 грн., про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2028,98грн.
Зазначила, що здійснення виконавчого провадження за умови невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення її порушених та оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернулась до суду, зокрема, зумовити погіршення її матеріального стану. Необхідність вжиття додаткових заходів щодо повернення безпідставно стягнутих коштів, повернення майна, передчасно обмежить її конституційні права та свободи.
Суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши доводи позивача, викладені у поданій заяві, вбачається необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч.2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаки протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням. Тобто, заходи забезпечення адміністративного позову вживаються судом у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Так, судом встановлено, що відповідачем 22.04.2020 було відкрито виконавче провадження №61897117 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15.04.2020 за №8189 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем про звернення стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 20289 грн. 80 коп. Сам вказана постанова і є предметом позову у даній справі.
В той же час у заяві про забезпечення позову позивач посилається на прийняття в межах виконавчого провадження №61897117 також інших постанов, зокрема, про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та на те, що звернення стягнення може зумовити погіршення матеріального стану, зумовити необхідність вжиття додаткових заходів щодо повернення безпідставно стягнутих коштів, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист.
Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Однак, у межах даного адміністративного позову ОСОБА_1 оскаржує саме постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2020 ВП №61897117, а не виконавчий напис, вчинений 15.04.2020 за №8189 приватним нотаріусом. Крім того, зупинення стягнення основної винагороди в розмірі 2028грн. 98коп., витрат виконавчого провадження у розмірі 300 грн. у виконавчому провадженні №61897117, не відповідає п.5 ч.1 ст. 151 КАС України, оскільки є сумами, визначених не на підставі виконавчого документа, з приводу примусового виконання якого відкрито виконавче провадження та постанова про відкриття якого є предметом оскарження, а на підставі постанов, прийнятих в межах виконавчого провадження №61897117, більш того, які не є предметом оскарження у даній справі.
Крім того, позивачем не наведено жодних інших істотних обставин та належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Подання позовної заяви, предметом якої є визнання незаконним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, також не може слугувати беззаперечним доказом того, що таке рішення відповідача є очевидно протиправним. Відповідність винесеного рішення критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя І.Г. Шевченко